Методичний підхід до оцінювання рівня ефективності формування та використання трудового потенціалу підприємства

Abstract

У статті проаналізовано існуючі методичні підходи, встановлено, що існує два принципово різних методичних підходів до оцінювання трудового потенціалу, один з яких ґрунтується на оцінюванні якісних показників, а інший - на оцінюванні кількісних. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності формування та використання трудового потенціалу суб’єктів економічних відносин як синтезу суб’єктної та об’єктної складової, де перша характеризує безпосередньо кадри підприємства в розрізі їх особистісних, психофізичних, компетентнісних, мотиваційних та інших якостей, а друга відображає підприємство як множину взаємозв’язаних підсистем, де опосередковується реалізація трудового потенціалу для виконання трудових функцій, до яких віднесено планування; відбір, набір і найм кадрів; адаптацію персоналу; розвиток кадрів (навчання, перекваліфікація та підвищення кваліфікації); кар’єру та ротацію кадрів; відносини ієрархії; соціалізацію; координацію; соціальний захист та безпеку).

The article analyzes the existing methodological approaches, finds that there are two fundamentally different methodological approaches to assessing labor potential, one of which is based on the assessment of qualitative indicators, and the other - on the assessment of quantitative. The advantage of the second approach is the ability to obtain consistent information about the state of the object under study, but the scope of possible areas of evaluation by quantitative methods is much inferior to their qualitative counterparts. Qualitative methods are more characteristic of assessing the labor potential of an individual employee - that is, at the nanoscale. This allows to substantiate the expediency of choosing a set of quantitative indicators to reflect the level of formation and use of labor potential on the set of considered subsystems of personnel management of economic relations. A methodical approach to assessing the effectiveness of the formation and use of labor potential of economic relations as a synthesis of subjective and object component, where the first directly characterizes the personnel of the enterprise in terms of their personal, psychophysical, competence, motivational and other qualities, and the second reflects enterprise as a set of interconnected subsystems, which mediates the realization of labor potential to perform labor functions, which include planning; selection, recruitment and hiring; staff adaptation; staff development (training, retraining and advanced training); career and staff rotation; hierarchy relations; socialization; coordination; social protection and security). The only disadvantage of this method is the limited research objects of the selected population, as all objects are compared with the conditional standard which is formed with the best values of the considered indicators for the set. Different dimensions of quantitative indicators indicate the impossibility of their direct consideration in the model of assessing the level of labor potential by the object component. That is why one of the current methods of calculating the integrated indicator for all surveyed enterprises on the basis of indicators of different dimensions and nature should be considered taxonomic analysis.