Сімейні стосунки на відстані під час війни: виклики та перспективи збереження

Abstract

У теоретичній частині роботи для пояснення сімейних стосунків використані окремі аспекти теорій Е. Дюркгейма, Т. Парсонса, Дж. Г. Міда. Емпіричну основу кваліфікаційної роботи складають результати дослідження, проведеного автором. З використанням методу глибинного інтерв’ю було опитано трьох українських біженок від війни, які разом з дітьми перебувають у Німеччині. У висновках зауважується, що подружжя, які до початку військових дій в Україні були задоволені своїм шлюбом, у більшості випадків вдаються до стратегії співробітництва і не планують розлучатися, попри тривале перебування на відстані. Жінки, чий рівень задоволеності шлюбом був низький, здебільшого, використовують стратегію уникнення конфліктів та ігнорування існуючих проблем, вони легко приймають думку розлучення із чоловіком і продовження свого життя з кордоном.

In the theoretical part of the thesis, certain aspects of E. Durkheim's, T. Parsons', J. G. Mead's theories. The empirical basis of the thesis is the results of the research conducted by the author. Using the in-depth interview method, three Ukrainian refugees from the war who are in Germany with their children were interviewed. The conclusions state that couples who were satisfied with their marriage before the start of hostilities in Ukraine, in most cases resort to a strategy of cooperation, and do not plan to divorce, despite a stay at a distance. Women whose level of satisfaction with marriage was low before the start of the full-scale invasion mostly use the strategy of avoiding conflicts and ignoring the existing problems, they easily accept the idea of divorcing their husbands and continuing their lives with the border