Деконструкція і картографія сенсу

Abstract

У статті зіставляються граматологічна стратегія читання Ж. Деррида (деконструкція) і стратегія здобуття сенсу О. Баксанського і О. Кучер (розмежування дійсності-мовимовлення задля картографії-реальності-для-суб’єкта). З’ясовується, що мову продукує редукція не-інформативного і що людині доступні лише антропологічні виміри сенсу. Тому розсунути обрії сенсу можна тільки за рахунок трансгресивного деконструювання власної мапи у її зіставленні з «мапою Іншого», як це робив Ж. Деррида.

В статье сопоставляются грамматологическая стратегия чтения Ж. Деррида (деконструкция) и стратегия получения смысла О. Баксанского и Е. Кучер (разграничение действительностиязыка-речи для картографии-реальности-для-субъекта). Выясняется, что язык производится редукцией неинформативного и что человеку доступны только антропологические измерения смысла. Следовательно, раздвинуть горизонты смысла можно только за счет трансгрессивного деконструированря собственной карты в ее сопоставлении с «катрой Другого», как делал Ж. Деррида.

In the article J. Derrida’s grammatology strategy of reading (deconstruction) is compared with O. Baxanskiy’s and E. Kucher’s strategy of sense obtaining (delimitation of reality-language-speech for a mapping-of reality-for-a subject). It turns out that a language is made by reduction of non-informative and that only anthropological sense dimensions are available to a person. So it is possible to push the horizons of sense only with help of due to the transgressive deconstruction of your own map in its comparison with the «map of the Other», as J. Derrida did.