Типологія механізмів дотримання економічної безпеки підприємств агропродовольчої сфери

Abstract

Вступ. Сучасне становище багатьох підприємств обумовлює необхідність створення дієвих організаційно-економічних механізмів фінансово-економічного захисту підприємств агропродовольчої сфери з метою реалізації внутрішнього ресурсу, нарощення ринкової вартості бізнесу агропродовольчої сфери на тлі відкриття нових можливостей, підвищення конкурентоспроможності та піднесення галузі в майбутньому періоді. Мета дослідження полягає в розробці типології механізмів дотримання економічної безпеки підприємств агропродовольчої сфери. Результати. Надано завдання, які повинен вирішувати організаційно-економічний механізм економічної безпеки. Представлена структура організаційно-економічного механізму економічної безпеки підприємства. Надано дворівневий організаційно-економічний механізм економічної безпеки, де на першому рівні повинні вирішуватись проблеми захисту підприємств агропродовольчої сфери, а другий рівень повинен доповнювати механізм вирішення галузевих проблем в просторовому та ресурсному їх забезпеченні. Визначені функціональні завдання економічної безпеки підприємств агропродовольчої сфери. Надана схема процесу ризик-менеджменту в контексті формування організаційно-економічного механізму економічної безпеки та фінансового захисту бізнесу, що мусить забезпечувати у межах самого підприємства оперативні рішення щодо управління ризиками як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Виокремлено фактори, під впливом яких механізм економічної безпеки підприємств агропродовольчої сфери підлягає негативним перетворенням і які головним чином пов’язані із стабілізацією фінансової рівноваги. Обґрунтовано головні критерії ефективності механізму економічної безпеки підприємства в довгостроковому періоді: рентабельність власного капіталу та економічна рівновага. Визначені наслідки зниження рентабельності власного капіталу. Доведено, що економічна рівновага підприємства є втіленням ефективних управлінських рішень в площині економічної безпеки й оптимального управління економічним потенціалом підприємства.