Оцінка системних характеристик сталого розвитку аграрного виробництва

Abstract

Бойко Є.О. Оцінка системних характеристик сталого розвитку аграрного виробництва. Встановлено, що стале агровиробництво є категорією складною та багатогранною для якої не можливо застосовувати єдиний показник узагальнюючої оцінки. Тому використовуючи методологію системного аналізу, вважаємо, що сталість аграрного виробництва більш повно може бути виражена наступними складовими: виробничою, соціальною та економічною. При цьому перша визначена як характеристика продовольчої самозабезпеченості населення продуктами харчування в необхідному обсязі і асортименті, друга - відображає рівні відтворення і економічної доступності матеріальних благ для трудівників аграрної сфери, третя - необхідна для оцінки економічної стійкості її розвитку. Визначені нами компоненти мають відповідне наповнення показниками – індикаторами. Для визначення виробничої складової сталого агровиробництва доцільно використовувати такі показники (індикатори): осягнення самозабезпеченості вітчизняним продовольством; підтримання необхідного обсягу перехідних запасів сільськогосподарської продукції; виробництво продукції на душу населення; забезпечення стійких темпів зростання агровиробництва і збільшення внеску сільського господарства в валовий внутрішній продукт. Для кількісної характеристики соціальної складової слід орієнтуватися на співвідношення середньої заробітної плати в сільському господарстві з оплатою праці по економіці в цілому; економічну доступність матеріальних благ для трудівників аграрної сфери; співвідношення індексу споживчих цін з індексом середньої заробітної плати в сільському господарстві; наближення рівня і якості життя в сільській місцевості до міських параметрам. До основних індикаторів економічної складової стійкості розвитку аграрного сектора можна віднести частку прибуткових сільськогосподарських організацій в їх загальній кількості; рівень рентабельності продажів; коефіцієнт поточної ліквідності; коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами; частку продукції вітчизняних товаровиробників на внутрішньому ринку продуктів харчування; частку імпортних товарів у загальному споживанні продовольства. Вважаємо за доцільне орієнтуватися на той факт, що показники сталого агровиробництва повинні адекватно оцінювати закономірності його розвитку, саме тому для адекватної їх оцінки слід розглядати не тільки фактичний рівень показника за аналізований період, а й відхилення від нормальної (вирівняною по тренду) величини. Комплексна оцінка рівня розвитку сталого агровиробництва передбачає всебічне порівняння індикаторів виробничої, соціальної, економічної складових що виражено в структурно-логічній моделі формування системи показників сталого агровиробництва.

Е.А. Бойко. Оценка системных характеристик устойчивого развития аграрного производства. Установлено, что устойчивое агропроизводство является категорией сложной и многогранной для которой невозможно применять единый показатель обобщающей оценки. Поэтому используя методологию системного анализа, считаем, что устойчивость аграрного производства более полно может быть выражена следующим составляющим: производственной, социальной и экономической. При этом первая определена как характеристика продовольственной самообеспеченности населения продуктами питания в необходимом объеме и ассортименте, вторая - отражает уровне воспроизводства и экономической доступности материальных благ для тружеников аграрной сферы, третья - необходима для оценки экономической устойчивости ее развития. Определенные нами компоненты имеют соответствующее наполнение показателям - индикаторами. Для определения производственной составляющей устойчивого агропроизводства целесообразно использовать следующие показатели (индикаторы): достижение самообеспеченности отечественным продовольствием; поддержание необходимого объема переходящих запасов сельскохозяйственной продукции; производство продукции на душу населения; обеспечение устойчивых темпов роста агропроизводства и увеличение вклада сельского хозяйства в валовой внутренний продукт. Для количественной характеристики социальной составляющей следует ориентироваться на соотношение средней заработной платы в сельском хозяйстве с оплатой труда по экономике в целом; экономическую доступность материальных благ для тружеников аграрной сферы; соотношение индекса потребительских цен с индексом средней заработной платы в сельском хозяйстве; приближения уровня и качества жизни в сельской местности в городские параметрам. К основным индикаторам экономической составляющей устойчивости развития аграрного сектора можно отнести долю прибыльных сельскохозяйственных организаций в их общем количестве; уровень рентабельности продаж; коэффициент текущей ликвидности; коэффициент обеспеченности собственными оборотными средствами; долю продукции отечественных товаропроизводителей на внутреннем рынке продуктов питания; долю импортных товаров в общем потреблении продовольствия. Считаем целесообразным ориентироваться на тот факт, что показатели устойчивого агропроизводства должны адекватно оценивать закономерности его развития, поэтому для адекватной их оценки следует рассматривать не только фактический уровень показателя за анализируемый период, но и отклонения от нормальной (выровненной по тренду) величины. Комплексная оценка уровня развития устойчивого агропроизводства предусматривает всестороннее сравнение индикаторов производственной, социальной, экономической составляющих что выражено в структурно-логической модели формирования системы показателей устойчивого агропроизводства.

E.A Boyko. The аssessment of system characteristics of sustainable development of agrarian production. It has been established that steel production is a complex and multifaceted category for which it is not possible to apply a single indicator of a generalizing assessment. Therefore, using the methodology of system analysis, we believe that the sustainability of agrarian production can be more fully expressed by the following components: production, social and economic. The first one is defined as a characteristic of food self-sufficiency of food products in the required volume and range, the second - reflects the levels of reproduction and economic availability of material goods for workers of the agrarian sector, the third - necessary to assess the economic stability of its development. The components we have identified have a corresponding filling with indicators - indicators. In order to determine the production component of sustainable agricultural production, it is expedient to use the following indicators (indicators): self-sufficiency in domestic food; maintaining the necessary volume of transitional stocks of agricultural products; production per capita; ensuring sustainable growth in agricultural production and increasing the contribution of agriculture to gross domestic product. For quantitative characteristics of the social component should be guided by the ratio of average wages in agriculture with wages in the economy as a whole; economic availability of material goods for workers of the agrarian sector; the ratio of the consumer price index to the average wage index in agriculture; аpproximation of the level and quality of life in rural areas to urban parameters. The main indicators of the economic component of sustainability of the agrarian sector development include the share of profitable agricultural organizations in their total quantity; profitability level of sales; current liquidity ratio; coefficient of security of own working capital; the share of products of domestic producers in the domestic market of food products; the share of imported goods in the total consumption of food. We consider it expedient to focus on the fact that indicators of sustainable agro-production should adequately assess the patterns of its development, which is why for their adequate assessment should be considered not only the actual level of the indicator for the analyzed period, but also the deviation from the normal (stratified by the trend) values. Comprehensive assessment of the level of development of sustainable agro-production involves a comprehensive comparison of indicators of production, social and economic components expressed in the structural-logical model of the formation of a system of indices of sustainable agro-production.