Екологічна оцінка органічного забруднення водних екосистем регіону (м. Дніпро)

Abstract

Відомо, що гідрохімічний аналіз води може лише частково вказувати на фактори, які на неї впливають, тому без екологічної характеристики водної екосистеми неможливо оцінити її природний стан. Дослідження формування біологічної продуктивності річок є дуже актуальними. Важливою складовою річкової біоти є автотрофи, які продукують автотрофні запаси органічної речовини та формують енергетичний потік водойми. Однак енергетична база пізніших стадій продукційних процесів, що визначають життєдіяльність водних екосистем, залежить, головним чином, від глобальних запасів органічної речовини та первинної валової продукції. Оскільки на процеси, що відбуваються в екосистемі, впливають багато зовнішніх і внутрішніх по відношенню до гідрологічної екосистеми факторів, об'єктивно оцінити стан річкової екосистеми без комплексного підходу неможливо. Дослідження та узагальнення вітчизняного та міжнародного досвіду щодо визначення існуючих підходів до оцінки екологічного стану річкових екосистем показало, що існують як недоліки, так і переваги в розробці систем оцінки, жодна з яких не може бути визнана універсальною. Про складність вирішення цієї проблеми свідчить той факт, що в Україні на початку третього тисячоліття не було жодного нормативно-правового документа, який би юридично визнавав і рекомендував використання єдиної методики оцінки екологічного стану гідрологічних екосистем. В Україні традиційним методом оцінки виявився так званий "референтний підхід", який використовує фіксовані значення концентрацій хімічних речовин, що відповідають певним категоріям і класам якості води. Крім того, оцінки переважно базуються на санітарно-гігієнічних ГДК та рибогосподарських ГДК, які не відображають функціонування водних екосистем і не відповідають сучасним вимогам до оцінки якості води.

It is known that the hydrochemical analysis of water can only partially indicate the factors that affect it, therefore, without the ecological characteristics of the water ecosystem, it is impossible to assess its natural state. Research on the formation of biological productivity of rivers is very relevant. An important component of the river biota are autotrophs, which produce autotrophic reserves of organic matter and form the energy flow of the reservoir. However, the energy base of the later stages of production processes, which determine the vitality of aquatic ecosystems, depends mainly on global reserves of organic matter and primary gross products. Since the processes taking place in the ecosystem are influenced by many external and internal factors in relation to the hydrological ecosystem, it is impossible to objectively assess the state of the river ecosystem without a comprehensive approach. The research and generalization of domestic and international experience in determining the existing approaches to the assessment of the ecological state of river ecosystems showed that there are both disadvantages and advantages in the development of assessment systems, none of which can be recognized as universal. The difficulty of solving this problem is evidenced by the fact that in Ukraine at the beginning of the third millennium there was not a single legal document that would legally recognize and recommend the use of a single methodology for assessing the ecological state of hydrological ecosystems. In Ukraine, the so-called "reference approach", which uses fixed values of concentrations of chemical substances corresponding to certain categories and classes of water quality, turned out to be a traditional method of assessment. In addition, assessments are mainly based on sanitary and hygienic MPCs and fisheries MPCs, which do not reflect the functioning of aquatic ecosystems and do not meet modern requirements for water quality assessment