Відтворювальний потенціал сільських територій Чернівецької області в умовах транскордонного співробітництва: асиметрії розвитку та шляхи їх подолання

Abstract

Поглиблення транскордонного співробітництва відкриває нові можливості для активізації діяльності на сільських територіях та отримання синергетичного ефекту від переплетення відтворювальних потенціалів сільських територій та суб’єктів що на них розташовані. Враховуючи динамічність зовнішнього середовища, постає необхідність дослідження новітніх факторів, форм, передумов та параметрів активізації подолання диспропорцій розвитку сільських територій в умовах інтеграції й конвергенції, що впливає на забезпечення економічної безпеки держави. В статті здійснено теоретичне узагальнення сутності близьких за змістом понять: «диспропорція» та «асиметрія». Нинішні реалії процесів євроінтеграції посилюють роль транскордонного співробітництва та відкривають нові можливості для розвитку сільських територій. Конвергенція економіки сільських територій єврорегіону «Верхній Прут» одночасно виступає каталізатором і показником розвитку європейської інтеграції України. Однак сучасний стан розвитку сільських територій Чернівецької області є процесом нерівномірним, асинхронним і непропорційним. Здійснений аналіз розвитку сільських територій засвідчив нерівномірність їх розвитку. Основними диспропорціями розвитку сільських територій Чернівецької області є: монофункціональний характер розвитку; малоефективне або неефективне сільське господарство; негативний вплив на родючість ґрунтів, недостатнє внесення органічних і мінеральних добрив; низький рівень доходів сільського населення; відсутність умов для розвитку альтернативних напрямів підприємництва та їх подальшої диверсифікації на сільських територіях; відсутність адекватного механізму реалізації фінансового забезпечення розвитку сільських територій; відсутність економічного інтересу жити та працювати в сільській місцевості, мотивації до праці, наявність безробіття, трудова міграція, бідність. Асиметричність розвитку сільських територій Чернівецької області ускладнює використання кордону як стимулюючого, а не гальмуючого чинника транскордонної конвергенції. Слід наголосити, що Чернівецька область має можливості для вирівнювання асиметрій розвитку сільських територій, які забезпечуються унікальним природно-ресурсним потенціалом, особливостями земельних ресурсів як природного базису, людським та науково-технічним потенціалом. Однак практика показує, що при порушенні нормального перебігу економічних процесів, без державного втручання спостерігається зростання диспропорцій та соціально-економічна асиметрія розвитку сільських територій. Проведені дослідження доводять необхідність розробки регіональної політики, спрямованої на зменшення асиметрій у розвитку сільських територій та пошуку нових форм взаємодії суб’єктів та учасників транскордонного співробітництва. Усунення диспропорцій розвитку сільських можливе через співпрацю суб’єктів, які займаються господарською діяльністю на селі, органів місцевої влади та власне ініціатив самих селян тобто через формування мережі партнерських організацій. Партнерство між владою, бізнесом та сільською громадою повинна базуватися на використанні міжнародних стандартів соціальної відповідальності, це встановить чіткі вимоги до діяльності бізнесу, влади та громади і тим самим вирівняє існуючі асиметрії у розвитку сільських територій.

The deepening of cross-border cooperation opens new opportunities for the revitalization of rural areas and obtaining synergistic effect from interlacing reproductive potential of rural areas and subjects that are located there. Considering the dynamics of external environment, there is a need for researching new factors, forms, conditions and parameters of imbalances overcome for rural development in the integration and convergence that affect the economic security of the state. The current realities of European integration processes strengthen the role of cross-border cooperation and open new opportunities for the development of rural areas. The convergence of the rural areas economy of the Euroregion ‘Upper Prut’ simultaneously acts as a catalyst and an indicator of the development of European integration of Ukraine. However, the current state of rural areas development of the Chernivtsi region is a process of uneven, asynchronous and disproportionate changes. The analysis of the development of rural areas showed an uneven development. The main disproportions in the development of rural areas of the Chernivtsi region are the following: monofunctional character of development; inefficient agriculture; negative impact on soil fertility, insufficient application of organic and mineral fertilizers; low income of the rural population; absence of conditions for the development of alternative business lines and their further diversification in rural areas; lack of an adequate mechanism for implementing financial support for the development of rural areas; Lack of economic interest to live and work in rural areas, motivation for work, unemployment, labor migration, poverty. Asymmetric development of rural areas of the Chernivtsi region makes it difficult to use the border as a stimulating rather than inhibiting factor of cross-border convergence. It should be noted that Chernivtsi region has the opportunity to equalize the asymmetries in the development of rural areas, which are provided by a unique natural resource potential, features of land resources as a natural basis, human, scientific and technical potential. However, practice shows that if the normal course of economic processes is violated, without government intervention, there is an increase in disproportions and a socio-economic asymmetry in the development of rural areas. The conducted studies prove the necessity of developing a regional policy aimed at reducing asymmetries in the development of rural areas and searching for new forms of interaction between participants in cross-border cooperation. Elimination of disparities in rural development is possible through the cooperation of entities that are engaged in rural economic activities, local authorities and the initiatives of the peasants themselves, through the formation of a network of partner organizations. Partnership between the authorities, business and the rural community should be based on the use of international standards of social responsibility that will establish clear requirements for the activities of business, government and society and thereby equalize existing asymmetries in the development of rural areas.