Методологія управління інноваційним розвитком бізнесу в умовах цифрової економіки: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. екон. наук: 08.00.04. – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Abstract

Дисертацію присвячено вирішенню актуальної наукової проблеми теоретико-методологічного і практичного забезпечення управління інноваційним розвитком бізнесу в умовах цифрової економіки, що значно розширює рамки відповідних інноваційних змін, обґрунтовує інструментарій трансформації бізнес-моделей та удосконалення системи управління торговельними організаціями України. Розкрито основні сучасні економічні проблеми теорії та практики, що залишили найбільш помітний вплив на розвиток світової економіки та визначено, що економіка, заснована на знаннях під впливом процесів глобалізації та нових інформаційно-комп’ютерних технологій, до яких відноситься Інтернет, перетворилася в нову економіку – цифрову і являє собою симбіоз трьох економік: фінансової, глобальної та інформаційної. Проведено аналіз інноваційної діяльності в Україні, який свідчить про її досить низьку результативність, що разом із політичною нестабільністю призводить до зниження інвестиційної привабливості. Розроблено загальну концепцію «інноватизації» в умовах цифрової економіки, яка заснована на розвитку знаннєвого суспільства з урахуванням закономірностей, цінностей, процесів трансформації та інтеграції в умовах глобалізації інформаційно технологічного простору та цифровізації для цілей прискореного розвитку бізнесу. Розглянуто концептуальні основи управління розвитком бізнесу в Україні в інституціональному середовищі, що є найважливішим підґрунтям, який уможливлює вирішення багатьох проблем як в економічній науці, так і на державному й міжнародному рівнях. Проведено дослідження впливу інституційно-організаційного середовища на підвищення ефективності бізнесу в умовах цифровізації сучасної економіки, яке показало, що розвиток бізнесу в Україні не може повноцінно здійснюватися в сучасних умовах, що пояснюється, в більшості випадків, недостатністю коштів, відсутністю інвестицій, жорсткими умовами кредитування. Запропоновано напрями, за якими держава могла б надати підтримку українському підприємницькому середовищу в освоєнні сучасних цифрових технологій. Здійснено теоретичний аналіз змісту понятійних категорій у вигляді термінологічного тезаурусу, серед яких: «цифрова економіка», «інноватизація», «інноваційний розвиток», «інформатизація», «підприємництво», «бізнес», «організація», «інформаційна інфраструктура», «цифровізація», «Digital стратегія», «інтелектуальний капітал», «інноваційна культура», «ризик інноваційної організації», «аутсорсинг» тощо, які базуються на концепції пріоритетності інноваційного розвитку в умовах цифрової економіки, що дозволяє вийти на обґрунтування моделі ефективної організації бізнесу методами і механізмами інституційного проектування та його цифровізації. Обґрунтовано та рекомендовано авторський методологічний підхід до дослідження та формування концептуальних основ цифрової економіки на підставі визначення її парадигми, характерних рис, базових категорій (принципів, механізмів, методів, інструментарію), позитивних і негативних наслідків, що сприяло визначенню цифрової економіки, як нового виду економіки, яка охоплює систему соціально-економічних відносин, заснованих на широкому впровадженні та застосуванні у всіх сферах господарської діяльності цифрових інформаційно-комунікаційних технологій, базується на концепції інформатизації управління з метою інноваційного розвитку бізнесу, оптимізації виробництва, розподілу, обміну, споживання та підвищення рівня соціально- економічного розвитку держави в умовах глобалізації. Досліджено та узагальнено показники для оцінки стану цифрової економіки в Україні, динаміка яких вказує на необхідність пошуку нових підходів до вирішення існуючих проблем. Сформульовано принципи реалізації цифрової трансформації бізнесу, які дозволяють налагодити ефективні інформаційні відносини у системі управління організацією відповідно до нових умов діяльності та на цій підставі розроблено дорожню карту цифрової трансформації бізнесу, в якій продемонстровано її три базових параметри: фокусування на персоналі; формування партнерства; вивчення нових технологій, що дозволяє опрацювати реальні механізми та інструменти змін із пропозицією ефективної моделі, відрізняється інноваційним характером та ґрунтується на ключових ресурсах організації – персоналі, активах та технологіях. Запропоновано модель архітектури інформаційної інфраструктури організації в умовах цифрової економіки, розглянуто теоретико-методологічні підходи щодо моделювання інформатизації управління, які охоплюють проблеми послідовності опису кожного окремого аспекту системи управління організацією в координації з усіма іншими на основі реалізації інформаційного менеджменту та запропоновано концепцію цифровізації бізнесу, яка складається з наступних основних етапів: моделювання архітектури організації, моделювання інформаційної інфраструктури та формування Digital-стратегії. Рекомендовано структуру інтелектуального капіталу організації в умовах цифрової економіки, яка базується на взаємодії людського, організаційно структурного, клієнтського, інноваційного, ресурсного, споживацького та цифрового капіталів організації. При цьому визначено, що взаємини персоналу організації з цифровими технологіями повинні зміщатися з області саморозвитку технологій в область покращення бізнесу за рахунок його інтелектуалізації та нових можливостей, що надаються технологіями та представлено у запропонованій моделі. Концептуально окреслено напрями трансформації складових системи управління організацією у цифровому бізнесі та запропоновано додати до управлінських технологій, специфічного блоку «Інструментальна методологія цифрової економіки» (ІМЦЕ), який приводить до поєднання інноваційних ідей з реальними заходами їх практичної реалізації в умовах цифрової економіки. Запропоновано теоретико-методологічні підходи до формування системи формальних ознак інноваційної організації за допомогою наступних механізмів: оціночно-результативних, що уможливлюють отримання оцінки організації за сукупністю фінансових і статистичних показників; організаційно-структурних, які характеризують основний організаційний контент організації; управлінських, що розкривають якість управлінських рішень та підготовленість до інновацій; інформаційно-технологічних, які визначають інформаційно-технологічну рамку організації. На підставі інноваційної моделі організації є можливість виявлення ключових елементів її управління, взаємозв’язку між ними, що дозволяє вибудувати ефективну концепцію управління. Доведено, що на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства економічні результати визначаються ірраціональним початком, який важко піддається моделюванню, що посилюється неможливістю передбачити поведінку людей. Тому визначено глибину розуміння суті ризику залежно від внутрішньо-організаційної взаємодії працівників під впливом культурних цінностей, тобто інноваційною культурою, що є основоположним в управлінні ризиками. Встановлено напрями впровадження інноваційної культури, яка є базисом інноваційного розвитку організації та залежить від творчої складової процесу генерації інновацій. та інтелектуального потенціалу. Визначено, що стратегія інноваційного розвитку має бути сформованою на підставі оцінки і аналізу реальної та потенційної інноваційної активності організації: її технологічного рівня, складності інформаційних систем, аналітики клієнтів, чисельності бізнес-процесів, наукоємності випущеної продукції, якості управлінських рішень, рівня кваліфікації та освіти персоналу, рівня інноваційної культури тощо. Розроблено систему чинників, які генерують в управлінській інформації та ідентифікують умови, що сприяють або, навпаки, перешкоджають реалізації інновацій за виділеними теоретико-методологічними підходами до системи формальних ознак інноваційної організації. Запропоновано алгоритм послідовності оцінювання рівня інноваційної активності організації. Стратегічне управління являє собою процес розробки, прийняття і реалізації рішень, що забезпечуються стратегічним управлінським вибором, який, в свою чергу, ґрунтується на пошуку балансу між ресурсним потенціалом організації і можливостями/ погрозами її зовнішнього середовища. Рекомендовано модель імплементації аутсорсингу в діяльність організацій, що сприяє внутрішній трансформації сервісів, яка ставить за мету стабілізацію операційної діяльності, створення умов безперервності бізнесу, а також розвиток внутрішньої команди і ресурсів. Запропоновано методологічні підходи до організації Інтернет-торгівлі, характерними рисами якої є те, що в ній комерційні функції виконуються віртуально через Інтернет-середовище, що, у свою чергу, уможливлює здійснення торговельної діяльності, як торговельним організаціям, так і фізичним особам у глобальному просторі, що значно розширює межі доступу до товарів і послуг, сприяє інтеграції з міжнародним ринком та забезпечує зростання конкурентних переваг. Розроблено методологію оцінки рівня інноваційної активності торговельних організацій в умовах цифрової економіки, що сприяє не тільки підвищенню ефективності системи управління інноваційним розвитком, але й здійснює вплив на рішення інвесторів щодо інвестування організацій. Цей методологічний підхід апробовано на матеріалах практичної діяльності торговельних організацій, які входять до найбільш популярних серед споживачів м. Харкова регіональних торговельних мереж та які на сьогодні здійснюють багатоканальну торгівлю.

The dissertation is devoted to the solution of the actual scientific problem of theoretical-methodological and practical management of innovative business development in the digital economy, which significantly expands the scope of relevant innovative changes, substantiates the tools of transformation of business models and improving the management system of trade organizations in Ukraine. The main modern economic problems of theory and practice that have left the most significant impact on the development of the world economy are revealed and it is determined that the knowledge-based economy under the influence of globalization and new computer technologies, including the Internet, has become a new economy – digital and is a symbiosis of three economies: financial, global and informational. The analysis of innovation activity in Ukraine is carried out, which testifies to its rather low efficiency, which together with political instability leads to a decrease in investment attractiveness. The general concept of «innovation» in the digital economy is developed, which is based on the development of knowledge society taking into account the laws, values, processes of transformation and integration in the globalization of information technology space and digitalization for accelerated business development. The conceptual bases of business development management in Ukraine in the institutional environment are considered, which is the most important basis that allows solving many problems both in economics and at the national and international levels. A study of the impact of institutional and organizational environment on improving business efficiency in the digital economy of modern economy has shown that business development in Ukraine cannot be fully carried out in modern conditions, due in most cases, lack of funds, lack of investment, tight lending conditions. The directions in which the state could provide support to the Ukrainian business environment in development of modern digital technologies are offered. Theoretical analysis of the content of conceptual categories in the form of a terminological thesaurus, including: «digital economy», «innovation», «innovative development», «informatization», «entrepreneurship», «business», «organization», «information infrastructure», «digitalization», «Digital-strategy», «intellectual capital», «innovation culture», «risk of innovation organization», «outsourcing», etc., which are based on the concept of priority of innovative development in digital economy, which allows to substantiate the model of effective organization business methods and mechanisms of institutional design and its digitization. The author's methodological approach to research and formation of conceptual bases of digital economy is substantiated and recommended on the basis of definition of its paradigm, characteristic features, basic categories (principles, mechanisms, methods, tools), positive and negative consequences that promoted definition of digital economy as new economy, which covers the system of socio-economic relations based on the widespread introduction and application in all spheres of economic activity of digital information and communication technologies, is based on the concept of management informatization for innovative business development, optimization of production, distribution, exchange, consumption and economic development of the state in the context of globalization. The indicators for assessing the state of the digital economy in Ukraine have been studied and generalized, the dynamics of which indicate the need to find new approaches to solving existing problems. The principles of digital business transformation were formulated, which allow to establish effective information relations in the management system of the organization in accordance with the new conditions of activity and on this basis a roadmap of digital business transformation was developed, which demonstrates its three basic parameters: focus on staff; forming a partnership; the study of new technologies, which allows to develop real mechanisms and tools of change with the proposal of an effective model, is innovative and based on key resources of the organization – staff, assets and technology. The model of architecture of information infrastructure of the organization in the digital economy is offered, the theoretical and methodological approaches on modeling of informatization of management which cover problems of sequence of the description of each separate aspect of system of management of the organization in coordination with all others on the basis of realization of information management are considered from the following basic stages: modeling of architecture of the organization, modeling of information infrastructure and formation of Digital-strategy. One of the main factors in the success of an organization in the digital economy is the effective use of its intellectual capital. The structure of the intellectual capital of the organization in the conditions of digital economy which is based on interaction of human, organizational-structural, client, innovative, resource, consumer and digital capitals of the organization is recommended. It is determined that the relationship of the organization's staff with digital technologies should shift from the field of self development of technologies to the field of business improvement due to its intellectualization and new opportunities provided by technology and presented in the proposed model. The directions of transformation of the components of the organization's management system in digital business were conceptually outlined and it was proposed to add to management technologies a specific block «Instrumental Methodology of Digital Economy» (IMDE), which leads to combining innovative ideas with real measures of their practical implementation in digital economy. Theoretical and methodological approaches to the formation of a system of formal features of an innovative organization were proposed using the following mechanisms: evaluation and performance, which allow to obtain an assessment of the organization on a set of financial and statistical indicators; organizational and structural, which characterize the main organizational content of the organization; management, revealing the quality of management decisions and readiness for innovation; information technology, which determine the information technology framework of the organization. Based on the innovative model of the organization, it is possible to identify the key elements of its management, the relationship between them, which allows you to build an effective management concept. It is proved that at the present stage of development of the information society economic results are determined by an irrational principle, which is difficult to model, which is exacerbated by the inability to predict the behavior of people who are «connective tissue» in all sudden internal and external changes. Therefore, the depth of understanding the essence of risk is determined depending on the internal organizational interaction of employees under the influence of cultural values, innovation culture, which is fundamental in risk management. The directions of introduction of innovative culture which is a basis of innovative development of the organization and depends on a creative component of process of generation of innovations and intellectual potential were established. It is determined that the strategy of innovative development should be formed on the basis of assessment and analysis of real and potential innovative activity of the organization: its technological level, complexity of information systems, customer analytics, number of business processes, knowledge-intensive products, quality of management decisions, qualification and staff education, level of innovation culture, etc. A system of factors that generate management information and identify the conditions that promote or, conversely, hinder the implementation of innovations on the selected theoretical and methodological approaches to the system of formal features of the innovation organization has been developed. The algorithm of sequence of estimation of a level of innovative activity of the organization has been offered. Strategic management is the process of developing, making and implementing decisions provided by strategic management choices, which, in turn, is based on finding a balance between the resource potential of the organization and the opportunities / threats of its external environment. The model of implementation of outsourcing in the activities of organizations is recommended, which contributes to the internal transformation of services, which aims to stabilize operational activities, create conditions for business continuity, as well as the development of internal team and resources. Methodological approaches to the organization of Internet commerce are proposed, the characteristic features of which are that its commercial functions are performed virtually through the Internet environment, which, in turn, allows trading activities for both trade organizations and individuals in the global space, which significantly expands the boundaries of access to goods and services, promotes integration with the international market and ensures the growth of competitive advantages. A methodology for assessing the level of innovation activity of trade organizations in a digital economy has been developed, which not only improves the efficiency of the innovation development management system, but also influences investors' decisions on investing in organizations. This methodological approach has been tested on the materials of practical activities of trade organizations, which are one of the most popular among consumers of Kharkiv regional trade networks and which currently carry out multi-channel trade.