Методологія управління економічною безпекою підприємств страхового сектору: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Abstract

Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню теоретикометодологічних засад та практичних рекомендацій щодо управління економічною безпекою підприємств страхового сектору. Розуміння дуальності характеру дефініції «економічна безпека підприємств» дозволило визначити її як певний стан захищеності підприємства від несприятливого впливу середовища, що досягається завдяки реалізації комплексу заходів щодо ефективного використання внутрішнього потенціалу підприємства, спрямованого на нейтралізацію та/або запобігання наслідків негативного впливу зовнішніх та внутрішніх факторів. Доведено, що такі властивості економічної безпеки підприємства як робастність, симетричність/ асиметричність та еквіфінальність зумовлюють особливості її гомеостазу, який визначається сутністю процесів. Встановлено дуальний характер компонентів економічної безпеки підприємств, які можуть водночас брати участь у процесах розвитку підприємства і процесах забезпечення його безпеки; а їх роль визначається фазою, у якій знаходиться економічна безпека підприємства в конкретний момент часу. Відзначено, що специфіка підприємств страхового сектору пов’язана з особливістю страхового продукту та страхової послуги. Сформовано концептуальні засади економічної безпеки підприємств страхового сектору як здатної до саморозвитку системи на основі дуальності її характеру (відсутність небезпеки, захищеність від небезпек); та функціональної формалізації в просторово-часовому вимірі в площині імпульсної взаємодії науковообґрунтованих елементів економічної безпеки в спектрі видів діяльності (страхова, фінансова, інвестиційна) та структурно-функціональних складових(кадрова, фінансова, інформаційна, маркетингова). Розроблено концепцію управління економічною безпекою підприємств страхового сектору як систему поглядів на шляхи та способи реалізації процесу забезпечення/підвищення рівня економічної безпеки підприємства в цілому та за окремими площинами і структурно-функціональними складовими, яка визначає головну ідею та специфіку реалізації заходів щодо розв’язання пріоритетних проблем управління економічною безпекою. Ця концепція реалізується крізь призму теоретико-методологічної, науково-методичної та прикладної площин; ґрунтується на теоріях економічної безпеки, управління, ризик-менеджменту, концепції стейкхолдерів і сталого розвитку та сукупності базового та підтримуючих підходів; визначає об’єкт, предмет, понятійнокатегоріальний апарат дослідженої проблеми та науково-методичне забезпечення: підходи до управління економічною безпекою підприємств страхового сектору, оцінки його ефективності та формування заходів щодо підвищення; методи, моделі, технології та алгоритми. З’ясовано, що внаслідок високого рівня невизначеності зовнішнього середовища, наявності як зовнішніх, так і внутрішніх ризиків діяльності підприємств страхового сектору між моментом реалізації загрози економічній безпеці та прийняттям управлінських рішень може виникати запізнення, вирішення проблеми якого запропоновано здійснювати за допомогою розробленої моделі прогнозування стану економічної безпеки підприємств страхового сектору, застосування якої дозволяє врахувати тривалість етапів ідентифікації та діагностики загроз завдяки визначенню функціональної залежності між часовими періодами та цільовою функцією забезпечення ефективної часової послідовності управлінських рішень та заходів. Доведено, що досягнення цілей та завдань управління економічною безпекою підприємства страхового сектору забезпечується шляхом виконання дій, спрямованих на встановлення, забезпечення та підтримання необхідного рівня його економічної безпеки; вивчення внутрішнього й зовнішнього оточення та визначення найбільш вагомих факторів впливу на рівень економічної безпеки; оцінки потенційного/досягнутого рівня економічної безпеки та його достатності для виходу на конкретний ринок та/або закріплення існуючої ринкової позиції; розробки та реалізації заходів підвищення рівня економічної безпеки тощо. Уточнення сутності основних понять теорії страхування дозволило встановити взаємозв’язок та підлеглість понять «страховий продукт» і «страхова послуга». Доведено, що страхова послуга виступає товаром з відповідними властивостями та визначено її специфічні особливості як товару. Бачення ринку страхових послуг як складної багатоаспектної динамічної та спрямованої на забезпечення соціального захисту системи, функціонуючої на основі реалізації економічних, фінансових, договірних, інформаційноконсультаційних та інших відносин між її елементами, дозволило виділити внутрішню та зовнішню (реалізується через зовнішнє оточення – систему стейкхолдерів) його підсистеми. Визначено альфа-стейкхолдерів та вторинних стейкхолдерів функціонування страхового ринку. Відзначено, що забезпечення узгодженості між альфа-стейкхолдерами «споживач – підприємство страхового сектору – персонал – бізнес-партнери» сприяє розвитку страхового ринку та кращому розумінню його потреб, мінімізації можливих ризиків формуванням нового страхового продукту. Виокремлено та охарактеризовано шість етапів розвитку вітчизняного ринку страхових послуг за період незалежності Україні: «стихійний» (1990- 1993 рр.); «початкової відповідальності» (1993-1996 рр.); «законодавчий» (1996-2001 рр.); «програмний» (2001-2008 рр.); «кризовий» (2009-2013 рр.); «сучасний» (2014 р. – теперішній час). Виявлено специфіку розвитку вітчизняного ринку страхових послуг, встановлено основні внутрішні диспропорції функціонування вітчизняних підприємств страхового сектору та доведено необхідність підвищення рівня їх економічної безпеки для забезпечення стійкого розвитку в сучасних умовах, обґрунтовано основні напрями розвитку страхового ринку України. Оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору з метою раннього попередження негативних процесів запропоновано здійснювати на основі індикативного, ресурсно-функціонального та програмноцільового підходів. Розроблено комплексний інструментарій інтегральної оцінки рівня економічної безпеки; обґрунтовано зміст, способи та логічну послідовність процедури оцінювання. Обґрунтовано багаторівневу систему оцінювання рівня економічної безпеки як сукупність двох підсистем оцінювання: оцінка внутрішніх показників, яка складається з двох груп індикаторів – за специфічними рівнозначними напрямами страхової діяльності (правила поведінки; технології операцій страхових взаємовідносин; засоби захисту) та обраних експертним методом тринадцяти показників економічної безпеки страхової діяльності; оцінка впливу зовнішніх умов здійснення страхової діяльності на основі Встановлено, що одним із пріоритетних факторів зовнішнього впливу на економічну безпеку підприємств страхового сектору є розвиток страхового ринку. Шляхом ситуаційного аналізу факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємств за допомогою SWOT-, PEST- та SNW-аналізу ідентифіковано домінуючі загрози їх економічній безпеці. Виділено 4-и групи факторів (політичні, економічні, соціально-культурні, технологічні) та найвагоміші субфактори впливу на розвиток страхового ринку як детермінанти економічної безпеки. Оцінку внутрішнього середовища за обраною сукупністю суб’єктів господарювання страхового сектору здійснено за допомогою SNWаналізу в площині функціональних складових економічної безпеки та встановлено найбільш їх сильні та слабкі сторони. Розроблено науково-практичний підхід до оцінювання економічної безпеки підприємств страхового сектору в розрізі структурно-функціональних складових на основі застосування запропонованого загального інтегрального показника оцінювання економічної безпеки, який дозволяє визначити її рівень, вплив на нього окремих складових та функціональний зв’язок між ними на основі встановлених діапазонів значень. Обґрунтовано показники/коефіцієнти для оцінки економічної безпеки в розрізі окремих структурно-функціональних складових. Групові інтегральні показники оцінювання розраховуються на основі формалізованих матриць. Для прийняття управлінських рішень щодо підвищення економічної безпеки підприємств запропоновано використовувати розроблену матрицю коригуючих заходів щодо управління економічною безпекою на основі її рівня, визначеного за загальним інтегральним показником оцінювання. Запропоновано розглядати систему управління економічною безпекою підприємств страхового сектору як адаптаційну динамічну сукупність визначених цілей, місій, принципів, функцій, моделей, методів, основану на постійній організаційній взаємодії та інформаційному інтерактивному супроводі, що спрямована на захист від ризиків і загроз зовнішнього та внутрішнього середовища. Обґрунтовано методологічні засади формування системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору на основі виділення трьох взаємопідтримуючих ієрархічних рівнів: методологічного; теоретично-методичного; рівня реалізації. Систему управління економічною безпекою підприємств страхового сектору подано як сукупність керуючої, цільової, функціональної та підсистеми забезпечення. Розроблено науково-методичний підхід до удосконалення системи управління економічної безпеки підприємств страхового сектору шляхом трансформації з «початкового» до «бажаного» стану, який дозволяє забезпечити необхідний рівень економічної безпеки за визначеними параметрами трансформації-просування на усіх етапах її життєвого циклу в умовах існуючих обмежень комунікаційного середовища. Обов’язковою вимогою визначено безперервний контроль на усіх етапах та оцінка ефективності просування на принципах теорії альтернативних витрат. Обґрунтовано науково-практичний підхід до оцінювання ефективності системи управління економічною безпекою підприємств страхового сектору з урахуванням ризику, у межах якого обґрунтовано послідовність етапів дій та здійснено їх змістовне наповнення. Запропоновано здійснювати формування стратегічних заходів щодо підвищення економічної безпеки підприємств страхового сектору на основі розробленого методичного підходу, який ураховує виявлену взаємообумовленість і залежність рівня економічної безпеки і конкурентоспроможності підприємств та передбачає побудову модифікованої матриці профілю конкурентоспроможності. Обґрунтовано використання матриці профілю конкурентоспроможності, яка формується показниками якості страхової послуги/репутації підприємств за інтегральним показником конкурентоспроможності на основі рівнозначної п’ятирівневої шкали. Двадцять п’ять квадрантів матриці є можливими шляхами розвитку підприємства, які дозволяють ідентифікувати його стратегію та визначити серед рекомендованих варіанти найбільш відповідні до можливостей підприємства. Запропоновано оцінювати споживчий вибір підприємства страхового сектору на основі розробленого науково-методичного підходу, що дозволяє визначити місце підприємства серед конкурентів, рівень задоволеності споживачів послугами, встановити «вузькі» місця в площині окремих складових економічної безпеки, розробити дієві управлінські заходи щодо сприятливості споживчого вибору, що сприятиме розширенню ринкового сегменту та підвищення рівня його економічної безпеки. Ефективність управлінських рішень/заходів за складовими економічної безпеки підприємств страхового сектору визначено за розробленою процедурою експрес-оцінки на базі матриці, побудованої за показниками рівня економічної безпеки та коефіцієнта співвідношення комплексного інтегрального показнику конкурентоспроможності, який визначає її динаміку за вектором розвитку. Доведено, що внутрішня ефективність стратегії забезпечення економічної безпеки визначається залежністю обсягів продажів і частоти покупок страхових послуг від рівня витрат на економічну безпеку. За пріоритетний інструмент підвищення обсягів продажів страхових послуг визнано маркетингову діяльність, яка в сучасних умовах виражається у зміні споживчої поведінки під впливом Інтернет-технологій. Вибір стратегії взаємодії зі споживачем в Інтернет-середовищі як складової стратегії забезпечення економічної безпеки підприємств страхового сектору здійснено на основі розробленого науковопрактичного підходу, що передбачає проведення якісної оцінки комунікаційного середовища. За допомогою розробленої матриці «ступінь готовності споживача – комунікативне середовище» визначено стратегію взаємодії підприємства страхового сектору зі споживачами в Інтернетсередовищі, для реалізації якої сформована сукупність можливих засобів просування на кожному рівні комунікаційного впливу. Реалізація розроблених наукових положень, висновків і рекомендацій у процесі їх впровадження на підприємствах страхового сектору України підтвердила їх достовірність та доцільність використання для забезпечення ефективного управління економічною безпекою.

This doctoral dissertation is devoted to the scientific substantiation of theoretical and methodological foundations and practical recommendations for managing economic security of enterprises in the insurance sector. Understanding of the duality of the definition of “economic security of enterprises” made it possible to define it as a certain state of protection of the enterprise from the negative impact of the environment, which is achieved through the implementation of a set of measures for the effective use of the internal potential of the enterprise, aimed at neutralizing and / or preventing the consequences of the negative impact of external and internal factors. It was proved that such characteristic features of economic security of the enterprise as robustness, symmetry / asymmetry and equifinality determine the features of its homeostasis, which is determined by the essence of the processes. The dual nature of the components of economic security of enterprises, which can simultaneously participate in the development processes of the enterprise and the processes of ensuring its security, was established; and their role is determined by the phase in which the economic security of the enterprise is at a particular moment in time. It was noted that the specifics of enterprises in the insurance sector are related to the peculiarity of the insurance product and insurance services. The conceptual foundations of the economic security of the insurance sector enterprises were formed as a system capable of self-development on the basis of its duality (absence of danger, protection from dangers) and functional formalization in the spatio-temporal dimension in the plane of the impulse interaction of scientifically based elements of economic security in the spectrum of activities (insurance, financial, investment) and structural and functional components (personnel, financial, informational, mark fitting). The concept of managing the economic security of enterprises in the insurance sector was developed as a system of views on the ways and methods of implementing the process of ensuring / improving the level of economic security of the enterprise as a whole and in separate directions and by structural and functional components, which defines the main idea and the specifics of the implementation of measures to solve priority problems of economic security management. This concept is realized through the prism of theoretical, methodological, scientific and methodological and applied methods; is based on the theories of economic security, management, risk management, the concept of stakeholders and sustainable development, and combination of basic and supporting approaches; defines the object, subject, conceptual and categorical framework of the studied problem and scientific and methodological support: approaches to managing the economic security of enterprises in the insurance sector, assessment of its effectiveness and shaping measures for improvement; methods, models, technologies and algorithms. It was established that due to the high level of environmental uncertainty, the presence of both external and internal risks of the enterprises in the insurance sector, there may be delays between the moment of realization of the threat to economic security and managerial decisions making, the solution of which is proposed to be implemented using the developed model for predicting the state of economic security of enterprises in the insurance sector, the application of which makes it possible to take into account the duration of the stages of identification and diagnosis of threats, and the determination of the functional relationship between time periods and the objective function of ensuring an effective time sequence of management decisions and measures. It was proved that the achievement of the goals and objectives of managing economic security of enterprises in the insurance sector is based on the implementation of measures aimed at establishing, ensuring and maintaining the necessary level of economic security; study of the internal and external environment and determination of the most significant factors of influence on the level of economic security; assessment of the potential / achieved level of economic security and its sufficiency for entering a specific market and / or consolidation of an existing market position; development and implementation of measures to improve economic security and the like. The clarification of the essence of the basic concepts of insurance theory made it possible to establish the relationship and subordination of the concepts of “insurance product” and “insurance service”. It was proved that the insurance service acts as a product with the appropriate properties and its specific features as a product were determined. The vision statement of the insurance services market as a complex multi-aspect dynamic and aimed at providing social protection system, functioning on the basis of economic, financial, contractual, information-consulting and other relations between its elements, made it possible to distinguish its internal and external (implemented through the external environment - the system of stakeholders) subsystems. Alpha-stakeholders and secondary stakeholders of the functioning of the insurance market were identified. It was noted that ensuring consistency between alpha-stakeholders “consumer - an enterprise in the insurance sector - personnel - business partners” contributes to the development of the insurance market and a better understanding of its needs, minimizing possible risks by creating a new insurance product. Six stages of development of the domestic market of insurance services for the period of independence of Ukraine were outlined and characterized: “spontaneous” (1990-1993); “initial liability market” (1993-1996); “legislative” (1996-2001); “program” (2001-2008); “crisis” (2009-2013); “modern” (2014 – present day). The specifics of the development of the domestic insurance services market were identified, the main internal imbalances in the functioning of domestic insurance sector enterprises were established, and the need to increase their economic security to ensure sustainable development in modern conditions was proved, the main directions of development of the Ukrainian insurance market were substantiated. It was proposed to carry out assessments of the economic security of enterprises in the insurance sector with the aim of early warning of negative processes on the basis of indicative, resource-functional and program-targeted approaches. A comprehensive toolkit for integrated assessment of the level of economic security was developed; the content, methods and logical sequence of the assessment procedure were substantiated. A multilevel system for assessing the level of economic security as a combination of two subsystems of assessment was justified: assessment of internal indicators, which consists of two groups of indicators - for specific equivalent directions of insurance activity (rules of conduct, technology of operations of insurance relationships, remedies) and thirteen indicators of economic security of insurance activity selected by the expert method; assessment of the impact of external conditions for insurance activities based. The first subsystem of assessment of internal security of economic security consists of two groups of indicators - by specific equivalent directions of insurance activity (rules of conduct; technologies of operations of insurance relations; means of protection) and selected by the expert method thirteen indicators of economic security of insurance activity. The second subsystem is aimed at assessing the impact of external insurance conditions on the basis of macroeconomic indicators. It was established that one of the priority factors of the external impact on the economic security of enterprises in the insurance sector is the development of the insurance market. The dominant threats to economic security of enterprises were identified by means of a situational analysis of factors of the external and internal environment of enterprises with the help of SWOT, PEST and SNW analysis. Four groups of factors (political, economic, socio-cultural, technological) and significant sub-factors of influence on the development of the insurance market as determinants of economic security were identified. The assessment of the internal environment for the selected set of business entities of the insurance sector was carried out using SNW analysis in the plane of the functional components of economic security and the strongest and weakest points were determined. A scientific and practical approach was developed to assess the economic security of insurance companies in the context of structural and functional components based on the use of the proposed general integrated indicator of economic security assessment, which allows determining its level, the influence of individual components on it and the functional relationship between them based on established ranges of values. The indicators / coefficients for assessing economic security in the context of individual structural and functional components were justified. Group integrated assessment indicators were calculated based on formalized matrices. In order to make managerial decisions to improve the economic security of enterprises, it was proposed to use the developed matrix of corrective measures for managing economic security on the basis of its level determined by the general integrated assessment indicator. It was proposed to consider the economic security management system of enterprises of the insurance sector as an adaptive dynamic set of specific goals, missions, principles, functions, models, methods based on constant organizational interaction and interactive information support, aimed at protecting against risks and threats of the external and internal environment. The methodological basis of the formation of the economic security management system for enterprises of the insurance sector was justified based on the allocation of three mutually supportive hierarchical levels: methodological; theoretical and methodological; level of implementation. The economic security management system of enterprises in the insurance sector was presented as a combination of the managing, target, functional and support subsystems. The scientific and methodological approach was developed in order to improve the economic security management system of enterprises in the insurance sector by transforming from the "initial" to the "desired" state, which allows providing the necessary level of economic security according to certain parameters of transformation-promotion at all stages of its life cycle in the conditions of the existing limitations of the communication environment. A continuous monitoring of the effectiveness of promotion on the principles of the theory of opportunity costs at all stages and evaluation were defined as a mandatory requirement. The scientifically practical approach to assessing the effectiveness of the economic security management system of enterprises in the insurance sector, taking into account risk, was justified, within the framework of which the sequence of stages of measures was substantiated and their substantive content was improved. It was proposed to formulate strategic measures to increase the economic security of enterprises in the insurance sector on the basis of the developed methodological approach, which takes into account the identified interdependence and dependence of the level of economic security and enterprise competitiveness and provides for the construction of a modified competitiveness profile matrix. The use of a competitiveness profile matrix was justified, which is formed by indicators of the quality of the insurance service / reputation of enterprises by the integrated indicator of competitiveness on the basis of an equivalent five-level scale. Twenty-five quadrants of the matrix are possible ways of developing an enterprise, allowing you to identify its strategy and to determine the most corresponding to capabilities of the enterprise among the recommended options. It was proposed to evaluate the consumer choice of enterprise in the insurance sector on the basis of the developed scientific and methodological approach, which allows determining the place of the enterprise among competitors, the level of customer satisfaction with services, establishing weak points of individual components of economic security, developing effective management measures in order to facilitate consumer choice, helping in expanding market segment and improving economic security. The effectiveness of managerial decisions / measures on the components of economic security of enterprises in the insurance sector was determined by the developed rapid assessment procedure based on a matrix built on indicators of the level of economic security and the ratio of the complex integrated indicator of competitiveness, which determines its dynamics by the development vector. It was proved that the internal effectiveness of the economic security strategy is determined by the dependence of the volume and frequency of purchases of insurance services on the level of economic security spending. Marketing activity was recognized as a priority tool for increasing sales of insurance services; in modern conditions, it is expressed in a change in consumer behavior under the influence of Internet technologies. The choice of a strategy for interacting with a consumer in the Internet environment as part of a strategy to ensure the economic security of enterprises in the insurance sector was carried out on the basis of a developed scientific and practical approach, which provides for a qualitative assessment of the communication environment. Using the developed matrix “consumer readiness - communication environment”, a strategy was determined for the interaction of enterprise in the insurance sector with consumers in the Internet environment, for the implementation of which a set of possible means of promotion was formed at each level of communication impact. The implementation of the developed scientific statements, conclusions and recommendations in the process of their implementation at the enterprises of the insurance sector of Ukraine confirmed their reliability and feasibility of use to ensure effective management of economic security.