Пространственная организация сообщества мезопедобионтов городской почвы

Abstract

У роботі наведено результати вивчення просторового варіювання екоморфічної структури ґрунтової мезофауни технозему з трав’янистим покривом методами OMI- і RLQ-аналізу. Показано, що біогеоценотична обстановка у місці розташування експериментального полігону є амфіценотичною з рудеральною компонентою й освітленим світловим режимом. Дані для дослідження зібрано за допомогою ручного розбирання ґрунтових зразків площею 25×25 см за регулярною сіткою (7×15 зразків) з відстанню між точками відбору 2 м (результати представлені як L-таблиця), проведено вимірювання температури, електропровідності та твердості ґрунту, потужності підстилки та висоти травостою (R-таблиця). Ґрунтова мезофауна експериментальної ділянки представлена 22 видами із загальною щільністю 46,17 екз./м2. Такий рівень багатства ґрунтової мезофауни індикує низький ступінь стійкості дослідженого міського ґрунту. В екологічній структурі тваринного населення ґрунту переважають пратанти та степанти, мезофіли, мезотрофоценоморфи, ендогейні топоморфи, сапрофаги. Такі едафічні характеристики, як твердість ґрунту, електропровідність, потужність підстилки, а також висота травостою відіграють важливу роль у структуруванні екологічної ніші угруповання мезопедобіонтів. Перші дві осі OMI-аналізу описують 92,42 % інерції, що цілком достатньо для того, щоб опис диференціації екологічних ніш мезофауни на досліджуваному полігоні проводити в просторі перших двох осей. Для середнього значення маргінальності угруповання (OMI = 4,79) рівень значущості становить р = 0,001, що свідчить про важливу роль обраних змінних середовища для структурування угруповання ґрунтової мезофауни. У результаті RLQ-аналізу й наступної кластерної процедури виявлено три ключові функціональні групи мезопедобіонтів, і визначено роль едафічних факторів у їх просторовому варіюванні. Кожна функціональна група інтерпретована у термінах екоморфічного підходу.

В работе приведены результаты изучения пространственного варьирования экоморфической структуры почвенной мезофауны технозѐма методами OMI- и RLQ-анализа. Показано, что биогеоценотическая обстановка в месте расположения экспериментального полигона имеет лугово-степной амфиценотический облик с рудеральной компонентой и осветлѐнным световым режимом. Данные для исследования собраны с помощью ручной разборки почвенных образцов площадью 25×25 см по регулярной сетке (7×15 образцов) с расстоянием между точками отбора 2 м (результаты представлены как L-таблица), проведено измерение температуры, электропроводности и твѐрдости почвы, мощности подстилки и высоты травостоя (R-таблица). Почвенная мезофауна экспериментального участка представлена 22 видами с общей плотностью 46,17 экз./м2. Такой уровень обилия почвенной мезофауны индицирует низкую степень устойчивости изученной городской почвы. В экологической структуре животного населения почвы преобладают пратанты и степанты, мезофилы, мезотрофоценоморфы, эндогейные топоморфы, сапрофаги. Такие эдафические характеристики, как твѐрдость почвы, электропроводность, мощность подстилки, а также высота травостоя играют важную роль в структурировании экологической ниши сообщества мезопедобионтов. Первые две оси OMI-анализа описывают 92,42 % инерции, что вполне достаточно, для того, чтобы описание дифференциации экологических ниш мезофауны на изучаемом полигоне проводить в пространстве первых двух осей. Для среднего значения маргинальности сообщества (OMI = 4,79) уровень значимости составляет р = 0,001, что свидетельствует о важной роли выбранных переменных среды для структурирования сообщества почвенной мезофауны. В результате RLQ-анализа и последующей кластерной процедуры выявлены три ключевых функциональных группы мезопедобионтов, и определена роль эдафических факторов в их пространственном варьировании. Каждая из функциональных групп интерпретирована в терминах экоморфического подхода.

The results of studying of the spatial organization of soil mesofauna of the urbanozem of the grassland within artificial forest stands have been processed by OMI- and RLQ-analysis methods. The vegetation has amphicoenotic properties with ruderal component. In each point the soil mesofauna was studied (data presented as L-table); temperature, electrical conductivity and soil penetration resistance, and herbage height were measured (data presented as R-table). Soil zoological test area had a size of 25×25 cm. The soil mesofauna gave been found as being presented by 22 species and with total abundance 46.17 ind./m2. Such abundance level reveals low resistance level of the studied urban soil. In ecological structure of the soil animal community pratants and stepants, mesophiles, mesotrophocoenomorphes, endogeic topomorphes, saprohages dominated. The measured edafic characteristics have been shown to play an important role in structurization of an ecological niche of mesopedobionts community. The usage of morphological or physiological features of animals for an estimation of degree of specific distinctions is applicable for homogeneous taxonomic or ecological groups possessing comparable characteristics which also can be interpreted ecologically.