Вплив непарових попередників на умови росту та продуктивність пшениці озимої у Лівобережному Лісостепу України

Abstract

У дипломній роботі наведено результати досліджень щодо впливу непарових попередників на умови росту та продуктивності пшениці озимої. Виявлено, що найвищі запаси вологи по всіх шарах ґрунту залишаються після соняшнику. За вологозабезпеченістю орного та метрового шарів ґрунту чистий пар та кукурудза знаходяться майже на однаковому рівні. Досліджено, що щільність складення орного шару ґрунту у середньому за роки досліджень суттєво не відрізнялася по усіх досліджуваних варіантах вирощування пшениці озимої та не виходила за межі оптимальних значень для чорнозему типового. Встановлено, що чистий пар та кукурудза мають майже однакові результати за кількістю бур’янів. Найкращі результати спостерігалися у полі пшениці озимої після кукурудзи, де кількість бур’янів становила 31,7 шт./м2. Найменша сира маса бур’янів (30,0 г) порівняно з іншими схемами досліду при вирощуванні пшениці озимої у ланці із чистим паром Визначено, що найбільшу кількість стебел рослин пшениці озимої сформували після такого попередника, як чистий пар ‒ 657 шт./м2. Рослини пшениці озимої після соняшнику та кукурудзи мали майже однакову густоту продуктивного стеблостою: 589 шт./м2 , 591 шт./м2 відповідно. Доведено, що з поміж усіх варіантів досліду найкращі результати урожайності були отримані після чистого пару. Рослини пшениці озимої сформували майже однаковий урожай після соняшнику та кукурудзи (4,81 і 4,61 т/га). Розрахунки показали, що найвищу економічну та енергетичну ефективність отримано при вирощуванні пшениці озимої у ланках із соняшником та кукурудзою. У цих варіантах максимальний умовно чистий прибуток та рівень рентабельності в інтервалі 18,3–20,5 %.Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (1,64) отримано у варіанті із соняшником.

The thesis presents the results of research on the influence of non-fallow predecessors on the conditions of growth and productivity of winter wheat. It was found that the highest moisture reserves in all soil layers remain after sunflower. In terms of moisture content of arable and meter layers of soil, fallow and corn are almost at the same level. It was investigated that the density of the arable soil layer on average over the years of research did not differ significantly in all studied variants of winter wheat cultivation and did not exceed the optimal values for typical chernozem. Fallow and corn have been found to have almost the same results in terms of weeds. The best results were observed in the field of winter wheat after maize, where the number of weeds was 31.7 pcs/m2. The lowest raw weight of weeds (30.0 g) compared to other schemes of the experiment in the cultivation of winter wheat in a chain with fallow. It was determined that the largest number of stems of winter wheat plants was formed after such a precursor as fallow – 657 pcs/m2. Plants of winter wheat after sunflower and corn had almost the same thickness of productive stems: 589 pcs/m2, 591 pcs/m2 , respectively. It is proved that among all the variants of the experiment, the best yield results were obtained after pure steam. Winter wheat plants formed almost the same yield after sunflower and corn (4.81 and 4.61 t/ha). Calculations showed that the highest economic and energy efficiency was obtained when growing winter wheat in units with sunflower and corn. In these variants, the maximum conditionally net profit and the level of profitability in the range of 18.3–20.5 %. The highest coefficient of energy efficiency (1.64) was obtained in the version with sunflower.

В дипломной работе приведены результаты исследований влияния непаровых предшественников на условия роста и продуктивности озимой пшеницы. Выявлено, что самые высокие запасы влаги по всем слоям почвы остаются после подсолнечника. По влагообеспеченности пахотного и метрового слоев почвы чистый пар и кукуруза находятся почти на одинаковом уровне. Исследовано, что плотность сложения пахотного слоя почвы в среднем за годы исследований существенно не отличалась по всем исследуемым вариантам выращивания озимой пшеницы и не выходила за пределы оптимальных значений для чернозема типичного. Установлено, что чистый пар и кукуруза имеют почти одинаковые результаты по количеству сорняков. Лучшие результаты наблюдались в поле озимой пшеницы после кукурузы, где количество сорняков составляло 31,7 шт./м2 . Наименьшая сырая масса сорняков (30,0 г) по сравнению с другими схемами опыта при выращивании озимой пшеницы в звене с чистым паром Определено, что наибольшее количество стеблей растений озимой пшеницы сформировали после такого предшественника, как чистый пар –657 шт./м2 . Растения пшеницы озимой после подсолнечника и кукурузы имели почти одинаковую густоту продуктивного стеблестоя: 589 шт./м2, 591 шт./м2 соответственно. Доказано, что из всех вариантов опыта наилучшие результаты урожайности были получены после чистого пара. Растения озимой пшеницы сформировали почти одинаковый урожай после подсолнечника и кукурузы (4,81 и 4,61 т/га). Расчеты показали, что наивысшая экономическая и энергетическая эффективность получена при выращивании озимой пшеницы в звеньях с подсолнечником и кукурузой. В этих вариантах максимальная условно чистая прибыль и уровень рентабельности в интервале 18,3–20,5 %. Наивысший коэффициент энергетической эффективности (1,64) получен в варианте с подсолнечником.