Вплив зернобобових попередників на продуктивність пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах

Abstract

Проаналізовано результати дворічних досліджень у польовому досліді впливу зернобобових попередників: гороху, сої, квасолі на елементи структури врожаю, продуктивність та економічну ефективність вирощування пшениці озимої. Виявлено, що врожайність зерна пшениці озимої при розміщенні після гороху і квасолі наближалася до парового варіанта, різниця складала у середньому 0,29 т/га. Найнижчу врожайність отримали після сої. Установлено, що у варіанті з чистим паром пшениця озима сформувала найвищі біометричні показники і, відповідно – врожайність. За розміщення її після гороху виявлено залежність урожаю від густоти рослин і продуктивної кущистості. Після сої спостерігається більший вплив продуктивної кущистості, маси зерна з колоса та маси 1000 зерен, а після квасолі – від кількості продуктивних стебел і маси 1000 зерен. Введення бобових культур (гороху, сої та квасолі) у короткоротакційні сівозміни як попередників пшениці озимої забезпечує підвищення продуктивності одного гектара ріллі в середньому на 37 % порівняно з паровою ланкою. Найбільш доцільно з економічної точки зору пшеницю озиму розміщувати в ланках з горохом, соєю та квасолею, де одержано вищий чистий прибуток і рівень рентабельності, порівняно з паровою ланкою. Бобові культури, як попередники пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах забезпечували вищий коефіцієнт енергетичної ефективності ланки сівозміни попередник–пшениця озима.

Проанализированы результаты двухлетних исследований в полевом опыте влияния зернобобовых предшественников: гороха, сои, фасоли на элементы структуры урожая, продуктивность и экономическую эффективность выращивания пшеницы озимой. Выявлено, что урожайность зерна пшеницы озимой при размещении после гороха и фасоли приближалась к паровому варианту, разница составляла в среднем 0,29 т/га. Самую низкую урожайность получили после сои. Установлено, что в варианте с чистым паром пшеница озимая сформировала самые высокие биометрические показатели и, соответственно –урожайность. При размещении ее после гороха обнаружена зависимость урожая от густоты растений и продуктивной кустистости. После сои наблюдается большее влияние продуктивной кустистости, массы зерна из колоса и массы 1000 зерен, а после фасоли – от количества продуктивных стеблей и массы 1000 зерен. Введение бобовых культур (гороха, сои и фасоли) в короткоротакционные севообороты как предшественников пшеницы озимой обеспечивает повышение продуктивности гектара пашни в среднем на 37 % по сравнению с паровым звеном. Наиболее целесообразно с экономической точки зрения пшеницу озимую размещать в звеньях с горохом, соей и фасолью, где получена высшая чистая прибыль и уровень рентабельности по сравнению с паровым звеном. Бобовые культуры, как предшественники пшеницы озимой в короткоротационных севооборотах обеспечивали высший коэффициент энергетической эффективности звена севооборота предшественник–пшеница озимая.

The results of two - year researches in the field research of influence of leguminous predecessors: peas, soybeans, beans on elements of structure of a crop, productivity and economic efficiency of cultivation of winter wheat are analyzed. It was found that the grain yield of winter wheat when placed after peas and beans was close to the steam variant, the difference was on average 0.29 t / ha. The lowest yields were obtained after soybeans. It was found that in the variant with pure steam, winter wheat formed the highest biometric indicators and, accordingly, yield. When it was placed after peas, the dependence of the crop on plant density and productive bushiness was revealed. After soybeans there is a greater influence of productive bushiness, weight of grain from the ear and weight of 1000 grains, and after beans - from the number of productive stems and weight of 1000 grains. The introduction of legumes (peas, soy and beans) in short crop rotations as precursors of winter wheat provides an increase in productivity of one hectare of arable land by an average of 37% compared to the steam unit. From the economic point of view, it is most expedient to place winter wheat in units with peas, soybeans and beans, where a higher net profit and level of profitability are obtained, compared to the steam unit. Legumes, as precursors of winter wheat in short-rotation crop rotations, provided a higher coefficient of energy efficiency of the precursor-winter wheat crop rotation link.