Удосконалення механізму державного управління у сфері продовольчої безпеки країни

Abstract

У кваліфікаційній (магістерській) роботі узагальнені основні теоретичні положення щодо державного управління у сфері забезпечення продовольчої безпеки, а саме: понятійно-термінологічний апарат дослідження у частині визначення змісту категорії «продовольча безпека», класифікацію та критерії підходів до оцінювання продовольчої безпеки країни, особливості державного механізму управління продовольчою безпекою, систему законодавчих ініціатив України щодо продовольчої безпеки. Досліджено стан і сучасні тенденції розвитку національної продовольчої безпеки. Основними загрозами продовольчій безпеці держави є незбалансоване споживання продуктів харчування. Сучасні обсяги споживання основних продуктів харчування не досягають раціональних норм. Висока диференціація рівня життя населення за соціальними групами та економічна недоступність продовольства через невисокі та нестабільні доходи населення, зростання споживчих цін на продовольчі товари швидшими темпами, ніж доходи, не дозволяє забезпечити продовольчу безпеку на достатньому рівні для якісного і повноцінного харчування населення. Аналіз стану розвитку агропродовольчого виробництва дозволив обґрунтувати комплекс основних загроз формування продовольчої безпеки країни: незбалансованість раціону харчування населенням та високий рівень витрат домогосподарств на харчові продукти у структурі загальних сукупних витрат; дефіцит та залежність агропродовольчого ринку за окремими видами продовольчої продукції від зовнішнього постачання; низька конкурентоздатність агропродовольчої продукції за якістю та ринковою ціною; низький рівень інвестування агропродовольчої сфери та впровадження інновацій у аграрне виробництво; нерозвиненість агропродовольчої виробничої інфраструктури та логістики; низький рівень запровадження міжнародних стандартів систем якості та безпеки харчових продуктів та торгівля неякісною й небезпечною для здоров’я людини продовольчою продукцією; відсутність незалежних сертифікованих центрів оцінки якості та безпечності харчових продуктів та дієвої системи контролю якості продовольства взагалі тощо. Визначені основні напрями забезпечення продовольчої безпеки в Україні», а саме розглянуто: пріоритети сталого розвитку агропродовольчої сфери як основи зміцнення продовольчої безпеки держави; можливості удосконалення eкoнoмiчнoгo мexaнiзму зaбeзпeчeння пpoдoвoльчoї бeзпeки; урегулювання земельних відносин як основного чинника продовольчої безпеки країни.