Визначення шкідливої дії фузаріозу на посівах сої та сучасний стан обмеження його розвитку.

Abstract

У результаті аналізу світової літератури визначено, що найбільш небезпечними є хвороби насіння та сходів, збудниками яких є бактерії та гриби. Однією з найбільш небезпечних грибних хвороб є фузаріоз, який знижує врожай на 30–40 %. Хвороба поширена у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні та інших країнах СНД. Найбільшої шкоди фузаріоз завдає посівам сої на такій пострадянській території: в Молдавії, причорноморській області України, Ростовській області, Краснодарському і Ставропольському краях Росії. Соя є сприйнятливою до 13 видів фузаріїв. У Лісостеповій зоні України переважають і виділяються переважно такі види фузаріїв: F. oxysporum Schleht, частка якого становить 15,6 %, F. culmorum (W.G.Sm.) Sacc. (15,1 %); F. sambucinum Fuck var. minus Wr. (14,9 %), найменше — F. moniliforme Sheld (8,7 %). Відомо кілька типів прояву фузаріозу: коренева гниль, загибель точки росту, зів’янення, плямистість листя, загнивання бобів і насіння. На сходах хвороба проявляється у вигляді побуріння кореневої шийки і кореня. На сім’ядолях глибокі бурі виразки, у вологу погоду покриваються біло-рожевим спороношенням гриба. При ураженні точки росту сходи часто гинуть. Кореневі гнилі на дорослих рослинах характеризуються потоншенням і побурінням кореневої шийки, що призводить до надламування стебел і загнивання коренів. Трахеомікозное в’янення (вілт) поширене переважно у фазах цвітіння й утворення бобів. При цьому листя втрачає тургор, жовтіє, потім засихає вся рослина. На поперечному зрізі стебла помітно побуріння. На бобах фузаріоз виявляється в кінці вегетації у вигляді плям і виразок. На стінці стулок утворюється міцеліальна плівка, яка проникає в насіння. Заражене насіння зморшкувате, щупле, його маса може знижуватися на 57–77 %. Основні заходи захисту передбачають дотримання сівозміни, зяблеву оранку, оптимальні строки сівби, використання стійких сортів, своєчасне збирання та сушку зерна, протруювання насіння, обробку рослин у період вегетації дозволеними препаратами, у тому числі регуляторами росту, біопрепаратами, внесення мікродобрив.

In result of analysis of world publications it was concluded, that the most dangerous are the diseases of seeds and seedlings, causative agents of which are bacteria and fungi. One of the most dangerous fungal diseases is fusaria, which reduces wheat yields by 30–40 %. Disease is spread in many countries of the world, including Ukraine and other CIS countries. The greatest harm it causes on crops of a soya on the post-Soviet territory: in Moldova, Black sea region of Ukraine, Rostov region, Krasnodar and Stavropol regions of Russia. Soy is susceptible to 13 fusaria species. In the Forest-Steppe zone of Ukraine F. oxysporum Schleht, the share of which is 15.6 %, F. culmorum (W.G.Sm.) Sacc. (15.1 %); F. sambucinum Fuck var. minus Wr. (14.9 %) are the most spread, the share of F. moniliforme Sheld is 8.7 %. There are several types of fusaria symptoms: root decay, destruction of points of growth, wilting, spots on leaves, rotting of beans and seeds. On the shoots the disease looks as browning of root collar and root. On cotyledons deep storm ulcers, during wet weather covered in pink and white fungal sporification. With the defeat of points of growth, the shoots are often killed. Root rot on adult plants are characterized by thinning and russeting the root collar, which results in break of stems and root rot. Tracheomycotic withering (wilt) is observed mainly during flowering and forming of beans. Leaves lose turgor, turn yellow, and the plant dies. Russeling is noticeable in cross section of stem. Disease is visible on beans at the end of vegetation as spots and ulcers. On the wall of the valves filamentous film is formed, which penetrates into the seed. Infected seeds are wrinkled, feeble, its weight decrease by 57–77 %. The main protective measures provide for the maintenance of crop rotation, autumn plowing, optimal dates of sowing and use of resistant varieties, duly harvesting and drying of grain, seed dressing and treatment of plants during vegetation period by authorized agents, including growth regulators, biological preparations, use of microfertilizers.