Принцип раціональності в теоріях економічного розвитку

Abstract

Метою статті є дослідження (на основі методу поєднання історичного і логічного) феномену раціональності як основи концепцій економічного розвитку. На принципах історичного аналізу визначено наявність специфічних особливостей розвитку для кожної історичної епохи. Доведено, що постіндустріальна стадія розвитку демонструє девальвацію принципів економічного і технологічного детермінізму, пріоритетів homo economіcus. Обмеженість механізмів економічної самоорганізації досліджено відносно цілеспрямовуючої функції, яка відбиває принципи формування спонтанної рівноваги економічної системи в її статичному стані. Розглянуто принцип цілеспрямованості в концепції сталого економічного розвитку як нової парадигми на основі антропоцентристської визначеності моделі. Визначено сутність сталого економічного розвитку як феномена метасистемної трансформації, що відповідає умовам постіндустріального етапу розвитку соціально економічних систем, і зумовлюється якісними змінами в філософії господарювання на основі розширення і доповнення неекономічними складовими розуміння економічної раціональності як основи механізму прийняття господарських рішень з метою досягнення глобальної рівноваги.

Целью статьи является исследование (на основе метода сочетания исторического и логического) феномена рациональности как основы концепций экономического развития. На базе исторического анализа определено наличие специфических особенностей развития для каждой исторической эпохи. Доказано, что постиндустриальная стадия развития демонстрирует девальвацию принципов экономического и технологического детерминизма, приоритетов homo economіcus. Ограниченность механизмов экономической самоорганизации исследовано относительно целеполагающей функции, которая отражает принципы формирования спонтанного равновесия экономической системы в ее статичном состоянии. Рассмотрен принцип целенаправленности в концепции устойчивого экономического развития как новой парадигмы на основе антропоцентристской определенности модели. Раскрыта сущность устойчивого экономического развития как феномена метасистемной трансформации, которая отвечает условиям постиндустриального этапа развития социально-экономических систем, и определяется качественными изменениями в философии хозяйствования как основы механизма принятия хозяйственных решений с целью достижения глобального равновесия.