Проблема спотворень показників економічного зростання

Abstract

Це дослідження показує, що реальне, скориговане на заборгованість, зростання ВВП західних країн було негативним протягом багатьох років. Тільки масово нарощуючи заборгованості ці країни змогли приховати справжню картину і відстрочити наступ неминучого краху своїх економік. Мораль дослідження полягає в тому, що показники зростання ВВП як такі мало що прояснюють щодо факторів, котрі лежать в основі економічної динаміки, якщо одночасно не намагатися проаналізувати, яка частина зростання формується штучно за рахунок підживлення економіки новими кредитами. На даний час західні країни отримують вигоду від того, що інша частина світу, як і раніше, в значній мірі використовує їх грошові знаки в якості резервних валют. По суті, долар і євро користуються свого роду монопольним статусом. Це те, що дозволяє західним країнам отримати доступ до дешевих запозичень і підживлювати свої економіки за рахунок фінансування з допомогою центрального банку (кількісного пом'якшення або "друкарського верстата"). Але є ризик, що з погіршенням ситуації щодо заборгованості і зменшення їх частки у світовій економіці, вони будуть позбавлені цього привілею, можливо, навіть в найближчому майбутньому. В якості кінцевого результату зазначених процесів можна очікувати на різке подорожчання фінансування, інфляцію і гіперінфляцію.

Это исследование показывает, что реальный, скорректированный на задолженность, рост ВВП западных стран был отрицательным в течение многих лет. Только массово наращивая задолженности они смогли скрыть истинную картину и отсрочить наступление неизбежного краха своих экономик. Мораль исследования состоит в том, что показатели роста ВВП как такового мало что проясняют относительно факторов, лежащих в основе экономической динамики, если одновременно не пытаться проанализировать, какая часть роста формируется искусственно за счет подпитки экономики новыми кредитами. В настоящее время западные страны получают выгоду от того, что остальная часть мира по-прежнему в значительной степени использует их денежные знаки в качестве резервных валют. По сути, доллар и евро пользуются своего рода монопольным статусом. Это то, что позволяет западным странам получить доступ к дешевым заимствованиям и подпитывать свои экономики за счет финансирования с помощью центрального банка (количественного смягчения или "печатного станка"). Но есть риск, что с ухудшением ситуации по задолженности и уменьшающейся их долей в мировой экономике, они будут лишены этой привилегии, возможно, даже в ближайшем будущем. В качестве конечного результата этих процессов можно ожидать резкое удорожание финансирования, инфляцию и гиперинфляцию.

This study reveals that the real, debt-adjusted, GDP growth of Western countries has been in negative territory for years. Only by massively loading up debt have they been able to hide the true picture and delay the onset of an inevitable collapse of their respective economies. The moral of the study is that it is that GDP growth figures as such reveal very little about the underlying dynamics of an economy if one does not simultaneously attempt to analyze what part of the growth is credited to simply artificially fueling the economy with new loans. For the time being the Western countries benefit from the privilege of having currencies that the rest of the world still largely trusts as reserve currencies. In essence, the USD and the euro enjoy a kind of monopoly status. This is what allows Western countries to gain access to cheap debt and fuel their economies with central bank financing (quantitative easing or “printing of money”). But the risk is that, with the deteriorating debt situation and diminishing share of the global economy, they will forfeit this privilege, perhaps even in the near future. What would follow from this is sharply more expensive financing and inflation, with hyperinflation as the eventual outcome.