Фітоокультурювання заплавних ґрунтів в аспекті поліпіпення їхньої екологічної стабільності

Abstract

Розглянуто вплив фітоокультурювання заплавних ґрунтів на поліпшення їхньої екологічної стійкості. Діагностику агроекологічного стану заплави з виявленням проблемних ділянок здійснено за принципами точного землеробства з використанням ГІС-технології. Фітоокультурювання дослідної ділянки заплави здійснювали за методами докорінного і поверхневого покращення луків. Установлено перевагу поверхневого покращення природних луків (підсів трав) над докорінним покращенням з повним вилученням природної рослинності з подальшим висіванням трав. З’ясовано, що кількість ґрунтових мікроартропод (колембол та орибатид) була набагато більшою на ділянках із застосуванням поверхневого покращення природних луків порівняно з докорінним.

Рассмотрено влияние фитоокультуривания пойменных почв на их экологическую устойчивость. Диагностика агроэкологического состояния поймы с выявлением проблемных участков выполнена на принципах точного земледелия с использованием ГИС технологии. Фитоокультуривание опытного участка поймы осуществляли методами как коренного, так и поверхностного улучшения естественных лугов. Установлено преимущество поверхностного улучшения естественных лугов (подсев трав) над коренным улучшением с полным удалением естественной растительности и дальнейшим высевом трав. Определено, что количество почвенных микроартропод (колембол и орибатид) было намного большим на участках с проведение поверхностного улучшения естественных лугов в сравнении с коренным.

The article considers the influence of phyto cultivation of floodplain soils on their environmental sustainability. Research was carried out by observing phytocenosis of pilot area of the floodplain of the river Olhovatka of Nova Vodolaga district, Kharkiv region. Diagnosis of agro-ecological condition of the floodplain with the identification of problem areas was carried out on the principles of precision farming with the use of GIS technology. For monitoring studies the cartographic base was developed using a package SASplanet (2008) and aerial photographs made with a remotely-piloted aircraft (2014). On their basis there were created electronic maps showing the changes in the natural and agro cenoses, under the influence of economic activity, namely phyto cultivation of soil. Phyto cultivation of pilot area of the floodplain was carried out by both root and surface improvement of natural grasslands. The root improvement of meadows area was carried out by the complete removal of natural vegetation, with further valuable planting perennial forage - bromegrass. Surface improving of meadows area was performed by sowing seeds of bromegrass into existing turf. It was defined the advantage of surface improvement of natural grasslands (overseeding grasses) on root improvement with complete removal of natural vegetation and the further sowing of grass. Herewith the number of soil microarthropoda (kolembol and oribatid) was much greater in areas with a conducting surface improvement of natural grasslands in comparison with the root one. It was found that in the area with complete removal of natural vegetation, despite the high yields of grass and grass density, the number of oribatid and kolembol and was significantly lower - 480 and 320 specimens per m2 , than in areas with additional sowing of perennial grasses, on different grasses - 1040 and 820 specimens/m2 and with a predominance of grasses bromegrass, respectively 1440 and 960 specimens/m2. Research showed that to manage effectively the processes of formation of thick and tall grass floodplain meadows while improving their environmental sustainability it can be carried out phyto cultivation, with overseeding with perennial grasses in the high-problem areas with sparse herbage.