Стратегії управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств в сучасних інтеграційних умовах

Abstract

В статті здійснене дослідження основних стратегій управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств в сучасних інтеграційних умовах, враховуючи світовий і вітчизняний досвід ефективного ведення сільського господарства. Визначене узагальнене трактування стратегії як засобу реалізації місії підприємства, що являє собою сукупність методів, заходів, важелів та алгоритмів для встановлення довгострокових цілей, які комплексно охоплюють всі сфери діяльності підприємства, враховують можливі майбутні зміни зовнішнього середовища, циклічність розвитку національної та світової економік, а також інтереси кожного з членів трудового колективу, з метою укріплення конкурентних позицій підприємства в довгостроковій перспективі виходячи з оптимального використання ресурсів, якими воно володіє. Запропоновано стратегію управління конкурентоспроможністю підприємства визначати як програму дій, спрямованих на досягнення довгострокових конкурентних переваг підприємства, заснованої на принципах гнучкості й адаптивності до змін зовнішнього середовища, інноваційності, системності та ситуаційності. Стратегія управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств визначена як комплексна довгострокова програма розвитку підприємств, що здійснюють виробництво, переробку та реалізацію аграрної продукції, заснована на поглибленні взаємозв’язків між господарюючими суб’єктами та спрямована на формування конкурентних переваг окремого підприємства та аграрних підприємств в цілому. Встановлено, що в сучасних умовах вітчизняне сільськогосподарське підприємство повинне управляти обсягами виробництва та реалізації продукції, регулюючи пропорції залучення економічних ресурсів. При цьому тип стратегії має обиратися з урахуванням виробничо-комерційних можливостей підприємства та конкретної ситуації на ринку.

The article presents the results of study of major strategies of management competitiveness of agricultural enterprises in modern conditions of integration, given on the world and national experience of effective agriculture. A certain generalized treatment strategies as means of achieving the mission of the enterprise, is a set of methods, measures, tools and algorithms for establishing long-term goals, which comprehensively cover all areas of activity of the enterprise, take into account possible future changes in the external environment, the cyclical development of the national and world economies, as well as the interests of each member of the staff, with the aim of strengthening competitive positions of the enterprise in the long term, based on optimal use of the resources that it has. The proposed strategy of competitiveness management of the enterprise determines a program of action aimed at achieving long-term competitive advantages of enterprises based on the principles of flexibility and adaptability to changes in the external environment, innovation, consistency and situational. Strategy of management of competitiveness of agricultural enterprises is defined as a complex long-term program of development of enterprises engaged in the production, processing and realization of agricultural products based on the deepening of the relationship between business entities and is directed on formation of competitive advantages of individual businesses and agricultural enterprises in General. It is established that in modern conditions of domestic agricultural enterprise must manage the volumes of production and sales of products by varying the proportions of attracting economic resources. In this type of strategy should be chosen taking into account the production and commercial capabilities of the enterprise and the specific situation on the market.

В статье осуществлено исследование основных стратегий управления конкурентоспособностью аграрных предприятий в современных интеграционных условиях, учитывая мировой и отечественный опыт эффективного ведения сельского хозяйства. Обобщена трактовка стратегии как средства реализации миссии предприятия, представляющей собой совокупность методов, мер, рычагов и алгоритмов для установления долгосрочных целей, которые комплексно охватывают все сферы деятельности предприятия, учитывают возможные будущие изменения внешней среды, цикличность развития национальной и мировой экономик, а также интересы каждого из членов трудового коллектива, с целью укрепления конкурентных позиций предприятия в долгосрочной перспективе исходя из оптимального использования ресурсов, которыми оно обладает. Предложено определять стратегию управления конкурентоспособностью предприятия как программу действий, направленных на достижение долгосрочных конкурентных преимуществ, основанную на принципах гибкости и адаптивности к изменениям внешней среды, инновационности, системности и ситуационности. Стратегия управления конкурентоспособностью аграрных предприятий определена как комплексная долгосрочная программа развития предприятий, осуществляющая производство, переработку и реализацию аграрной продукции, основанная на углублении взаимосвязей между хозяйствующими субъектами и направленная на формирование конкурентных преимуществ отдельного предприятия и аграрных предприятий в целом. Установлено, что в современных условиях отечественное сельскохозяйственное предприятие должно управлять объемами производства и реализации продукции, регулируя пропорции привлечения экономических ресурсов. При этом тип стратегии должен выбираться с учетом производственно-коммерческих возможностей предприятия и конкретной ситуации на рынке.