Інвестування в сферу вищої освіти в системі формування кадрового потенціалу економічного розвитку суб’єктів аграрної сфери

Abstract

В статті визначені теоретичні та прикладні засади інвестування в сферу вищої освіти в системі формування кадрового потенціалу розвитку суб’єктів економічної діяльності. Встановлено, що сучасні кадрові технології, які акумулюють досвід і знання в сфері роботи з персоналом, створюють реальні передумови для розвитку агропромислового виробництва, дозволяють глибше зрозуміти динаміку змін у змісті та умовах праці, конкретизувати аналіз соціально-економічних процесів і, в кінцевому рахунку, долати деформації в кадровому забезпеченні, неминучі при ігноруванні цих технологій. Поряд з іншими методами діагностування та оцінки персоналу, кадровий моніторинг, як показує закордонна і вітчизняна практика, є одним з ефективних способів удосконалення формування кадрового потенціалу. Процес стратегічного управління кадрами в аграрному підприємстві повинен спиратися на чітко поставлені цілі і принципи, закріплені в положеннях кадрової політики. Результати проведених досліджень дозволяють зробити висновок про те, що потрібна оптимізація державної інвестиційної політики у сфері вищої освіти на основі вироблення єдиних концептуальних підходів до формування відповідних пріоритетів і проектів, запровадження нових механізмів державноприватного партнерства, залучення інноваційних джерел фінансування інвестицій.

The article defines the theoretical and applied bases of investments in the field of higher education in the system of formation of personnel potential of subjects of economic activities. It is established that modern personnel technologies, which accumulate the experience and knowledge in the field of personnel management to create real conditions for the development of agricultural production, allow a deeper understanding of the dynamics of changes in the content and conditions of work, to specify the analysis of socio-economic processes and, ultimately, to overcome the deformation in staffing are inevitable if you ignore these technologies. Along with other methods of diagnosis and assessment, personnel monitoring, according to foreign and domestic practice, is one of the most effective ways of improving the personnel potential formation. The process of strategic human resource management in the agricultural enterprise should be based on clearly articulated objectives and principles enshrined in the provisions of the personnel policy. The results of these studies lead to the conclusion that it is needed to optimize the state investment policy in the field of higher education through the development of uniform conceptual approaches to formation of priorities and projects, introduction of new mechanisms of public-private partnerships, attracting innovative sources of financing investment.

В статье определены теоретические и прикладные основы инвестирования в сферу высшего образования в системе формирования кадрового потенциала развития субъектов экономической деятельности. Установлено, что современные кадровые технологии, аккумулирующие опыт и знания в сфере работы с персоналом, создают реальные предпосылки для развития агропромышленного производства, позволяют глубже понять динамику изменений в содержании и условиях труда, конкретизировать анализ социальноэкономических процессов и, в конечном счете, преодолевать деформации в кадровом обеспечении, неизбежные при игнорировании этих технологий. Наряду с другими методами диагностирования и оценки персонала, кадровый мониторинг, как показывает зарубежная и отечественная практика, является одним из наиболее эффективных способов совершенствования формирования кадрового потенциала. Процесс стратегического управления кадрами в аграрном предприятии должен опираться на четко поставленные цели и принципы, закрепленные в положениях кадровой политики. Результаты проведенных исследований позволяют сделать вывод о том, что нужна оптимизация государственной инвестиционной политики в сфере высшего образования на основе выработки единых концептуальных подходов к формированию соответствующих приоритетов и проектов, внедрения новых механизмов государственно-частного партнерства, привлечения инновационных источников финансирования инвестиций.