Питання використання основних засобів після досягнення ними нульової або ліквідаційної залишкової вартості

Abstract

Метою дослідження є визначення можливостей подальшого використання об’єктів основних засобів після закінчення строків їхнього корисного використання і досягнення нульової залишкової вартості, а також вибір оптимальних варіантів такого використання. Були застосовані загальнологічні методи та прийоми пізнання: аналіз, синтез, узагальнення та індукція. Було з’ясовано, що оптимальним варіантом обліку замортизованого об’єкта ОЗ, якщо підприємство планує його подальшу експлуатацію, є його кількісний облік без нарахування амортизації, а у випадку застосування МСФЗ та методу переоцінки – його переоцінка, хоча це і пов’язано із додатковими складностями і витратами. Результати дослідження допоможуть підприємствам правильно вести облік таких ОЗ у відповідності до діючого законодавства. У наступних публікаціях автори планують провести більш глибокий аналіз проблем переоцінки основних засобів.

Целью исследования является определение возможностей дальнейшего использования объектов основных средств после окончания срока их полезного использования и достижения нулевой остаточной стоимости, а также выбор оптимальных вариантов такого использования. Были применены общелогические методы и приемы познания: анализ, синтез, обобщение и индукция. Было выяснено, что оптимальным вариантом учета самортизированного объекта ОС, если предприятие планирует его дальнейшую эксплуатацию, является его количественный учет без начисления амортизации, а в случае применения МСФО и метода переоценки – его переоценка, хотя это и связано с дополнительными сложностями и затратами. Результаты исследования помогут предприятиям правильно вести учет таких ОС в соответствии с действующим законодательством. В следующих публикациях авторы планируют провести более глубокий анализ проблем переоценки основных средств.

The purpose of the study is to determine the possibility of further use of fixed assets after the end of their useful life and achieving of zero residual value, as well as the selection of optimal options for such use. The general methods of cognition were used: analysis, synthesis, generalization and induction. It was found that the optimal option for accounting of self-deprecated object of fixed assets, if the enterprise plans its further use, is its quantitative accounting without accrual of depreciation, and in the case of application of IFRS and the revaluation method – its revaluation, although this is associated with additional difficulties and costs. The results of research will help enterprises to reflect properly such objects of fixed assets in accordance with the current legislation. In the following publications, the authors plan to conduct a more in-depth analysis of the fixed assets revaluation problems