Реутилізація азоту в зерно у різних сортів пшениці залежно від умов мінерального живлення.

Abstract

Досліджено особливості реутилізації азоту з вегетативних частин пагона й елементів колоса у процесі наливу зерна залежно від сорту, фону мінерального живлення й позакореневого підживлення карбамідом. Рослини озимої пшениці шести сортів – Астарта, Київська остиста, Малинівка, Достаток, Куяльник, Наталка – вирощували у вегетаційному досліді на двох фонах мінерального живлення – N160P160K160 і N32P32K32 мг/кг ґрунту. Наприкінці фази цвітіння частину рослин позакоренево підживили розчином карбаміду з розрахунку 7 кг/га азоту. У фазі цвітіння і за повної стиглості визначали масу сухої речовини органів головного пагона, елементи зернової продуктивності, вміст азоту у вегетативних органах і зерні. Показано, що провідну роль у накопиченні азоту в зерні пшениці відіграють запаси цього елемента, акумульовані в пагоні до цвітіння, однак існує міжсортова різниця за фективністю його реутилізації з різних органів у зерно. Досліджені сорти різнилися також за внеском азоту, реутилізованого з пагона, у загальний його пул в зерні, що пояснюється різною здатністю до поглинання цього елемента з ґрунту після цвітіння. Рослини сорту Наталка із найвищою білковістю зерна характеризувалися найбільшим внеском додатково поглинутого після цвітіння азоту в накопичення його в зерні. За значного дефіциту мінерального живлення виявлено зниження ефективності реутилізації азоту з листків та стебла і підвищення – з елементів колоса. Позакореневе підживлення карбамідом позитивно впливало на ефективність реутилізації азоту з пагона, що сприяло збільшенню збору білка з колоса. Такий захід поліпшує загальну ефективність використання рослинами пшениці азоту для наливу зерна.

The peculiarities of nitrogen reutilization from the vegetative parts of the shoot and from the ele ments of the ear during the grain filling, depending on the variety, the mineral background, and the leaf-feeding with the carbamide were investigated. The plants of six winter wheat varieties – Astar ta, Kyivska ostysta, Malynivka, Dostatok, Kuyalnyk, Natalka – were grown in a pot experiment on two mineral backgrounds – N160P160K160 and N32P32K32 mg/kg of soil. At the end of flowering, part of the plants was treated with urea solution at the dose of 7 kg/ha of nitrogen. The dry mass of the main shoot parts, the elements of grain yield, and the content of nitrogen in the vegetative organs and the grain were determined at the stages of flowering and of full ripeness. It has been shown that the reserves of nitrogen, which have been accumulated in the shoots until flowering, play the leading role in the accumulation of this element in grain, but there was a difference between the varieties on the efficiency of its remobilization from different organs into grain. The investigated varieties also differed in the contribution of nitrogen, reutilized from the shoots, to its total pool in grain, which is explained by the various capacity to absorption of this element from the soil after flowering. Plants of the ‘Natalka’ variety with the highest grain protein content were characterized by the largest con tribution of nitrogen, that was additionally absorbed after the flowering, to its accumulation in grain. Under significant deficiency of mineral nutrition nitrogen reutilization efficiency from the leaves and stems decreased and from the elements of the ear increased. Foliar treatment with the urea had a positive influence on the efficiency of nitrogen reutilization from the shoots, which contributed to the increase of the protein gather from the ear. Such a measure improves the overall efficiency of ni trogen use by wheat plants for grain filli.

Исследованы особенности реутилизации азота из вегетативных частей побега и элементов колоса в процессе налива зерна в зависимости от сорта, фона минерального питания и внекорневой подкормки карбамидом. Растения озимой пшеницы шести сортов – Астарта, Киевская остистая, Малиновка, Достаток, Куяльник, Наталка – выращивали в вегетационном опыте на двух фонах минерального питания – N160P160K160 и N32P32K32 мг/кг почвы. В конце фазы цветения часть растений опрыскали раствором карбамида из расчета 7 кг/га азота. Во времяфаз цветения и полной спелости определяли массу сухого вещества органов главного побега, элементы зерновой продуктивности, содержание азота в вегетативных органах и в зерне. Показано, что ведущую роль в накоплении азота в зерне пшеницы играют запасы этого элемента, аккумулированные в побеге до цветения, однако существуют межсортовые различия по эффективности его реутилизации из разных органов в зерно. Исследованные сорта различались также по вкладу азота, реутилизированного из побега, в общий его пул в зерне, что объясняется разной способностью к поглощению этого элемента из почвы после цветения. Растения сорта Наталка с самой высокой белковостью зерна характеризовались наибольшим вкладом дополнительно поглощенного после цветения азота в его накопление в зерне. При значительном дефиците минерального питания обнаружено снижение эффективности реутилизации азота из листьев и стебля и повышение – из элементов колоса. Внекорневая подкормка карбамидом положительно влияла на эффективность реутилизации азота из побега, что способствовало увеличению сбора белка с колоса. Этот прием улучшает общую эффективность использования растениями пшеницы азота для налива зерна.