Актуальні проблеми ефективності та результативності аграрної реформи в Україні

Abstract

Статтю присвячено дослідженню актуальних проблем впровадження аграрної реформи в Україні, а саме аналізу її ефективності та результативності. Визначено, що безсистемне впровадження в процесі аграрної реформи не узгоджених між собою заходів на одному напрямку, нерідко «нейтралізує» позитивні досягнення на іншому. В результаті темпи реформування уповільнюються, результативність реформи знижується. Шляхами підвищення ефективності державної бюджетної підтримки сільського господарства є визначення стратегічних цілей та індикаторів розвитку, для того, щоб державна підтримка надавалась з найбільшою віддачею та ефективністю, сприяла розвитку виробництва, окремих форм господарювання і сільських територій. Для цього необхідна розробка методики визначення ефективності бюджетних програм, яка б включала кращі вітчизняні та міжнародні оцінки порівняння і слугувала базою, як для розробки державних програм, так і управління галуззю в цілому. Обґрунтовано, що ключовою вимогою до будь – якого реформування та реалізації стратегій у будь – якій сфері, повинні бути доцільність з точки зору співвіднесення ефекту від реформування (реалізації стратегії) та витрат, пов’язаних з цим процесом, тобто досягнення визначеного (та запланованого) показника ефективності. Запропоновано використання в процесі реформування, методики оцінки ефективності реформування АПК, яка має бути досить багатофакторною та включати як безпосередньо розрахункові показники, так і експертні оцінки, але вважаємо ключовим те, що вона повинна включати фактори та індикатори результативності, які повинні мати планові значення. До факторів ефективності повинні бути включені: економічні, соціальні, екологічні та енергетичні. У відповідності із цими факторами повинні розраховуватись наступні індикатори: зростання показників розвитку аграрної сфери соціальна ефективність сільгосппідприємств, ефективність використання ресурсів (земель) сільськогосподарського призначення, енергозбереження підприємств галузі.

Статья посвящена исследованию актуальных проблем аграрной реформы в Украине, а именно анализа ее эффективности и результативности. Установлено, что бессистемное внедрение в процессе аграрной реформы не согласованных между собой мероприятий на одном направлении, нередко «нейтрализует» положительные достижения на другом. В результате, темпы реформирования замедляются, результативность реформы снижается. Путями повышения эффективности государственной бюджетной поддержки сельского хозяйства является определение стратегических целей и индикаторов развития, для того, чтобы государственная поддержка предоставлялась с наибольшей отдачей и эффективностью, способствовала развитию производства, отдельных форм хозяйствования и сельских территорий. Для этого необходима разработка методики определения эффективности бюджетных программ, которая бы включала лучшие отечественные и международные оценки сравнения и служила базой, как для разработки государственных программ, так и управления отраслью в целом. Обосновано, что ключевым требованием к любому реформированию и реализации стратегии, должны быть целесообразность с точки зрения соотнесения эффекта от реформирования (реализации стратегии) и расходов, связанных с этим процессом, то есть достижение определенного (и запланированного) показателя эффективности. Предложено использование в процессе реформирования, методики оценки эффективности реформирования АПК, которая должна быть достаточно многофакторной и включать как непосредственно расчетные показатели, так и экспертные оценки, при этом считаем ключевым то, что она должна включать факторы и индикаторы результативности, которые должны иметь плановые значения. К факторам эффективности должны быть отнесены: экономические, социальные, экологические и энергетические. В соответствии с этими факторами должны рассчитываться следующие индикаторы: рост показателей развития аграрной сферы социальной эффективности сельхозпредприятий, эффективность использования ресурсов (земель) сельскохозяйственного назначения, энергосбережение предприятий отрасли.

The article is devoted to the study of actual problems of agrarian reform in Ukraine, namely, the analysis of its effectiveness and efficiency. It has been established that the unsystematic introduction in the process of agrarian reform of measures not coordinated with each other in one direction often “neutralizes” positive achievements in another. As a result, the pace of reform slows down, the effectiveness of the reform decreases. Ways to improve the efficiency of state budgetary support for agriculture are defining strategic goals and development indicators in order for state support to be provided with the greatest return and efficiency, to promote the development of production, certain forms of business and rural territories. To this end, it is necessary to develop a methodology for determining the effectiveness of budget programs, which would include the best domestic and international evaluations of comparison and serve as a basis for developing government programs and managing the industry as a whole. It is substantiated that the key requirement for any reform and implementation of the strategy should be expediency from the point of view of correlating the effect of the reform (implementation of the strategy) and the costs associated with this process, that is, achieving a certain (and planned) performance indicator. It was proposed to use in the reform process a methodology for assessing the effectiveness of the reform of the agro-industrial complex, which should be multifactorial and include both directly calculated indicators and expert assessments, while we consider it key that it should include factors and performance indicators that should have planned values. The factors of efficiency should be attributed: economic, social, environmental and energy. In accordance with these factors, the following indicators should be calculated: growth of development indicators of the agrarian sphere of social efficiency of agricultural enterprises, efficiency of use of agricultural resources (lands), energy saving of enterprises in the industry.