Просторовий розподіл факторів ерозії ґрунтів на території Харківської області

Abstract

Шевченко М.В., Круглов О.В., Дьомкін О.О. Просторовий розподіл факторів ерозії ґрунтів на території Харківської області. Предметом розгляду статті є просторовий розподіл основних факторів ерозії агроландшафтів Харківської області. Мета роботи – показати особливості розподілу факторів ерозії на території досліджень у різних адміністративних районах і дати попередні рекомендації для зниження ризику розвитку ерозійних процесів. Методика досліджень включає комплекс статистичних аналізів архівних і картографічних даних про фактори ерозії, інтерпретацію та візуалізацію їх результатів. Визначено принципи такого розподілу, зроблено попередні висновки з їх порівняння. Диференціація показника пов’язана з геологічною будовою території, географічною зональністю та особливостями господарської діяльності. Територія досліджень – складне природне утворення. Навіть у розрізі адміністративних районів спостерігається диференціація рельєфних, ґрунтових та господарських умов, що не дає змогу визначити єдину стратегію протиерозійних заходів. Результати дослідження можуть бути використані як основа регіональної програми охорони ґрунтів від ерозії.

Шевченко Н.В., Круглов А.В., Коляда В.П., Демкин А.А. Пространственное распределение факторов эрозии почв на территории Харьковской области. В статье затронуты вопросы пространственного распределения природных и антропогенных факторов эрозии на территории Харьковской области. Предметом рассмотрения данной статьи есть пространственное распределение основных факторов эрозии агроландшафтов Харьковской области. Цель работы – показать особенности распределения факторов эрозии на территории исследований в разрезе административных районов и дать предварительные рекомендации для снижения риска развития эрозионных процессов. Методика исследований включает комплекс статистических анализов, архивных и картографических данных о факторах эрозии, интерпретацию и визуализацию их результатов. Установлено принципы такого распределения, сделано предварительные выводы по их сравнению. Дифференциация показателя связана с геологическим строением территории, географической зональностью и особенностями хозяйственной деятельности. Территория исследований – сложный природный объект, даже в разрезе административных районов наблюдается дифференциация рельефных, почвенных и хозяйственных условий, что не позволяет определить единую стратегию противоэрозионных приемов. Результаты исследований могут быть использованы как основа региональной программы охраны почв от эрозии.

Schevchenko M. V., Kruglov O. V., Koliada V. P., Dyomkin O. O. The spatial distribution of soil erosion factors in the Kharkiv region. The article highlights a question of spatial distribution of erosion factors – both natural and anthropogenic in Kharkiv region. The actuality of this research is determined by the presence of potentially erosion damaged agriculture lands on a territory of investigation. A group of anthropogenic factors include peculiarities of agricultural use: structure of agriculture lands, part of plowed territories, characteristics of main agriculture technologies, presence of protective infrastructure (against erosion activities of continuous use, buffer objects – protective zones, recreations). The group of natural factors includes first of all parameters of geomorphologic characteristics: vertical and horizontal spreading of territory, afforestation. The subject of this article is a spatial distribution of main soil erosion factors in agriculture landscapes of Kharkiv region. The object of study is a territory of most important in agricultural region of Ukraine – Kharkiv region, the lands of which even if are not characterized by considerable part of erodibility (35,3%) but have a high degree of erosion processes development. The subject of article investigation is a spatial distribution of main soil erosion factors in agriculture landscapes of region. The aim of work – to show peculiarities in erosion factors distribution on the investigations territory as to administrative regional units and give previous recommendations to reduce the risk of erosion processes spreading. Research methodology includes a complex of statistic evaluations on the base of archive and topography data about erosion factors, interpretation and visualization of gained results. The program software to work with such kind of information data and works in GIS (Global Information System) environment is used. The principles of this distribution are determined, preliminary conclusions on a base of the findings comparison are made. The differentiation of indicator is associated with the geological structure of the territory, geographical zonality and features of farm production. To take into account the more information about scales and spatial distribution of shelterbelts on a base of created in Laboratory of Soil Erosion Control prototype database of against erosion activities of continuous use for Kharkiv region the calculations of their density and comparison with some erosion parameters within administrative units were performed. The highest values of absolute lengths of shelterbelts are typical for southern part of region that belongs to Steppe Zone. The low values of central and western central territories are explained by a highest level of natural afforestation. Problem solving for strategic planning of Against Erosion Activities in a same way as on large regions it is necessary to have information about typical conditions of the crop growing functioning for each among them one should mention the structure of fields organization. On the base of statistical information from administrative units for 2013 year the value of coefficient for Protective Agriculture Crops Ability (PACA) was calculated. The connection between PACA coefficient and studied factors of erosion was not found. Kharkiv region is characterized by a high degree of agricultural development. Research territory is a naturally difficult area, even within administrative regional units a differentiation of relief, soil and features of farm production are observed that make unable to conduct a unified strategy of erosion preventive activities. Each of erosion factors has its own principles of spational distribution, their studying can be a base for effective prognosis about erosion situation. Study results can be used as a basis for a regional program of soil protection against erosion.