Содержание и состав поглощенных катионов лугово-каштановых солонцеватых почв Крымского Причерноморья под различными фитоценозами и его трансформация при длительном рисосеянии

Abstract

Установлено, что растительные сообщества целинного массива лугово каштановых почв Крымского Причерноморья оказывают заметное влияние на профильное распределение емкости катионного обмена (ЕКО), количества и соотношения обменных оснований. Длительное рисосеяние не способствовало значительному рассолонцеванию лугово-каштановых почв и особенно его верхней части до глубины 40 см

Установлено, що рослинні співтовариства цілинного масиву лучно-каштанових ґрунтів Кримського Причорномор’я помітно впливають на профільний розподіл ємності катіонного обміну (ЄКО), кількість і співвідношення обмінних катіонів. Тривале рисосіяння не сприяло значному розсолонцюванню лучно-каштанових ґрунтів і особливо його верхній частині до глибини 40 см

It is established that the plant communities of the virgin solid meadow-chestnut soils of the Crimean Black Sea have a significant impact on the profile distribution cation exchange capacity (CEC), the amount and ratio of exchangeable bases . Long-term ricegrowing did not contribute significantly desolonetzification meadow-chestnut soils, and especially its upper part to a depth of 40 cm.