Детермінанти забезпечення конкурентоспроможності національної системи охорони здоров'я в умовах глобальних викликів

Abstract

У сучасних реаліях розвитку суспільства загалом та глобальних економічних процесів зокрема, в умовах перманентної загрози зовнішніх викликів (пандемії Covid-19 та інші), головним фактором забезпечення стабільного та безпечного існування людства є конкурентоспроможність національної та глобальної системи охорони здоров’я. Метою статті є аналіз та вдосконалення процесів управління галуззю; моніторинг сучасних проблем, викликаних зовнішніми та внутрішніми процесами, вдосконалення системи загалом та процесів подальшого розвитку; допоміжних процесів забезпечення якісними та надійними ресурсам тощо. Теоретичним підґрунтям у процесі написання статті стали наукові праці відомих українських та зарубіжних науковців, законодавство України та нормативні акти. Під час роботи над статтею були використані загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: аналізу, синтезу, індукції, дедукції – для вивчення економічної сутності й особливостей стратегічного управління розвитком сучасного потенціалу національної галузі охорони здоров’я; було використано метод узагальнення та конкретизації щодо розробки рекомендацій із вдосконалення управлінської складової процесу розвитку закладів охорони здоров’я тощо. В роботі виокремлюється та підкреслюється необхідність аналізу та стратегічного планування діяльності як окремих медичних відділень різних спрямувань, так і всього медичного закладу загалом. За результатами дослідження, доведено, що в сучасних умовах розвитку суспільства гостро постало питання запровадження довгострокових стратегічних планів з розвитку і реалізації модернізації системи управління охорони здоров’я. Потрібно сформувати національні орієнтири раціональної системи охорони здоров’я, які будуть відповідати стратегії світовим тенденціям безпеки даних, правових і етичних питаннях, взаємодії, культурних і мовних питаннях, питаннях інфраструктури, фінансування, а також моніторингу та оцінки їх діяльності. В якості інституційного інструменту вкрай необхідно створити національний орган, який буде займатися питаннями вдосконалення системи управління охорони здоров’я.