Modeling Accounting Policies for the Hospitality Industry in the Context of Globalization

Abstract

The article is aimed at substantiating the organizational and methodical provisions, elaborating practical recommendations to improve the accounting policy of the hospitality industry enterprises. An optimization model of the accounting policy of hotel enterprises is proposed, allowing to identify the accounting-analytical resources of management in terms of the allocated reporting economic segments and on their basis to form reporting by the hotel segments. Developing the theory of costs classification, it is determined that the grouping of costs be appropriate to carry out by the most significant hotel segments, which meets the tasks of costs management, based on the characteristics of the hotel activity, creates conditions for economic substantiation of the goals of the structural units. Expediency of the maximum integration of the hotel’s accounting policy in accordance with international standards and national regulations that define the specifics of its formation is proved. In order to improve the costs management process of the hotel industry enterprises by segment, a sub-accounts system to the account 23 «Production» is recommended, wherein the second-order sub-accounts match the basic, supportive and additional level of services, and the third-order accounts match the enterprise’s production services. The proposed accounting policy model allows for rationalizing the process of formation of information resources at different levels of the hotel enterprise management and developing methodical principles for reflecting hotel services in accounting in accordance with the requirements of both international and national financial reporting standards. Метою статті є обґрунтування організаційних і методичних положень, розробка практичних рекомендацій з удосконалення облікової політики підприємств готельної індустрії. Запропоновано оптимізаційну модель облікової політики готельних підприємств, яка дозволяє отримувати обліково-аналітичні ресурси управління в розрізі виділених звітних господарських сегментів та на їх основі складати звітність за сегментами готелю. Розвиваючи теорію класифікації витрат, визначено, що групування витрат доцільно здійснювати за найбільш впливовими сегментами готелю, що відповідає завданням управління витратами, виходячи із особливостей готельної діяльності, створює умови економічного обґрунтування цілей структурних підрозділів. Доведено доцільність максимальної інтеграції облікової політики готелю за міжнародними стандартами та національними нормативними документами, які визначають особливості її формування. З метою вдосконалення процесу управління витратами підприємств готельної індустрії за сегментами рекомендовано систему субрахунків до рахунка 23 «Виробництво», в якій субрахунки другого порядку відповідають основному, допоміжному та додатковому рівню послуг, а рахунки третього порядку – виробничим службам підприємства. Застосування запропонованої методики обліку витрат готельного підприємства дозволить встановити контроль над рівнем фактичних витрат, їх нормативними та плановими показниками, а також сприятиме калькулюванню собівартості готельних послуг. Запропонована модель облікової політики дозволяє раціоналізувати процес формування інформаційних ресурсів на різних рівнях управління готельним підприємством і розробити методичні засади відображення готельних послуг у бухгалтерському обліку відповідно до вимог міжнародних і національних стандартів фінансової звітності.