Земельна реформа в Україні: актуальні проблеми і перспективи завершення

Abstract

У статті розглянуті історичні передумови та наслідки земельної реформи. Акцентовано увагу на недостатній обґрунтованості державного вектору реформування земельних відносин, що призвело до глибокої кризи українського села. Метою статті є дослідження передумов земельної реформи, результатів її проведення та пошук шляхів її завершення у зв’язку з необхідністю захисту інтересів селян та продовольчої безпеки країни. В ході дослідження була доведена недостатня аргументованість та обґрунтованість наукових позицій при запровадженні земельної реформи. Відзначено, що запровадження приватної форми власності на землю та тотальний перерозподіл земель колишніх державних сільськогосподарських підприємств не змогли запобігти кризі українського села. Акцентовано увагу на тому, що через мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення земельна реформа не була доведена до свого завершення. У зв’язку з цим відзначено важливість рішення Європейського суду з прав людини, згідно з яким Україна зобов’язана вжити заходів спрямованих на зняття або пом’якшення мораторію. Проаналізовано, прийнятий Верховною Радою України у першому читанні проект Закону, спрямований на зняття мораторію та відзначено окремі норми, що становлять небезпеку і можуть сприяти поглибленню кризи українського села. Запропоновано при започаткуванні обігу земель сільськогосподарського призначення дотримуватися першочергового захисту інтересів селян. Для досягнення цієї мети, необхідності на даному етапі надати можливість купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення лише фізичним особам – громадянам України, що приживають в сільській місцевості та зайняті в сільському господарстві, територіальним громадам і державі. В той же час, з метою гарантування продовольчої безпеки країни, необхідно створити Державний резерв земель сільськогосподарського призначення.

В статье рассмотрены исторические предпосылки и последствия земельной реформы. Акцентировано внимание на недостаточный обоснованности государственного вектора реформирования земельных отношений, что привело к глубокому кризису украинского села. Целью статьи является исследование предпосылок земельной реформы, результатов ее проведения и поиск путей ее завершения в связи с необходимостью защиты интересов крестьян и продовольственной безопасности страны. В ходе исследования была доказана недостаточная аргументированность и обоснованность научных позиций при внедрении земельной реформы. Отмечено, что введение частной формы собственности на землю и тотальное перераспределение земель бывших государственных сельскохозяйственных предприятий не смогли предотвратить кризис украинского села. Акцентировано внимание на том, что из-за моратория на оборот земель сельскохозяйственного назначения земельная реформа не была доведена до своего завершения. В связи с этим отмечена важность решения Европейского суда по правам человека, согласно которому Украина обязана принять меры направленных на снятие или смягчение моратория. Проанализированы, принятый Верховной Радой Украины в первом чтении проект закона, направленный на снятие моратория и отмечено отдельные нормы, представляющих опасность и могут способствовать углублению кризиса украинского села. Предложено при учреждении оборота земель сельскохозяйственного назначения соблюдать первоочередного защиты интересов крестьян. Для достижения этой цели, необходимости на данном этапе предоставить возможность купли-продажи земель сельскохозяйственного назначения только физическим лицам - гражданам Украины, приживает в сельской местности и заняты в сельском хозяйстве, территориальным общинам и государству. В то же время,в целях обеспечения продовольственной безопасности страны, необходимо создать Государственный резерв земель сельскохозяйственного назначения.

The article discusses the historical background and the consequences of the land reform. The attention is focused on the lack of validity of the state vector of land relations reformation, which led to the deep crisis of the Ukrainian village. The purpose of the article is to investigate the preconditions of the land reform, the results of its implementation and to find the ways of its completion in connection with the need to protect the interests of the villagers and food security of the country. In the course of the research, insufficient substantiation and validity of the scientific positions in the implementation of the land reform were proved. It was noted that the introduction of private land ownership and the total redistribution of the land of the former state agricultural enterprises could not prevent the crisis of the Ukrainian village. The attention is focused on the fact that, due to the moratorium on the agricultural land turnover, the land reform has not been completed. In this regard, the importance of the decision of the European Court of Human Rights according to which Ukraine is obliged to take measures aimed at lifting or mitigating the moratorium is underlined. The project of the Law aimed at lifting the moratorium and identifying certain norms that pose a danger and may contribute to the deepening of the crisis in the Ukrainian village which has been adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine in the first reading is analyzed. It is proposed to keep the priority protection of villagers’ interests at the beginning of the agricultural land turnover. In order to achieve this goal, it is necessary at this stage to provide the possibility of buying and selling agricultural land only to the natural persons – the citizens of Ukraine who live in the rural areas and are engaged in agriculture, territorial communities and the state. At the same time, in order to guarantee the food security of the country, it is necessary to create a State Reserve of agricultural lands.